NYT: Путін після бунту ПВК намагається купити лояльність силовиків

Read Time:3 Minute, 54 Second

Після короткочасного заколоту «Вагнера» минулого місяця Владімір Путін, схоже, намагається убезпечити свою систему від державного перевороту. Про це, з посиланням на New York Times.
Він винагороджує лояльність серед правлячої еліти і засипає свій найважливіший електорат – людей зі зброєю – грошима. Поки що він уникає широкомасштабних чисток, які інші авторитарні лідери проводили у відповідь на спроби перевороту або повстання. Можливо, така стриманість продиктована бажанням уникнути подальшої дестабілізації путінської системи.
«Президент діє дуже раціонально. Він зосереджений на своєму особистому і політичному виживанні, і він готовий на все, щоб досягти цього», – сказала New York Times російська політологиня Єкатєріна Шульман.

Вона зазначила, що на даний момент, незважаючи на репутацію Путіна як безжального, його реакція на невдалий заколот більше схожа на пряник, ніж на батіг. Про це свідчить пишна церемонія вшанування силовиків у Кремлі минулого тижня, а також офіційний урядовий указ про підвищення на 10,5% зарплати солдатам, поліцейським та іншим співробітникам силових структур. Шульман стверджує, що «система занадто виснажена і крихка, щоб вдаватися до масштабних репресій» у відповідь на повстання.
Дехто стверджує, що на сьогоднішній день те, як Путін розібрався з заколотом, зміцнило його позицію. Він усунув Прігожина як дестабілізуючий фактор для окупаційних військ Росії в Україні і змусив військових, силовиків і членів правлячої еліти знову оголосити про свою лояльність до нього.
Але аналітики вважають, що Путін зіткнеться з новими загрозами, особливо з огляду на те, що він продовжує розширювати повноваження клаптикового апарату безпеки, що складається з різних інтересів і центрів влади.
«У короткостроковій перспективі Путін здобув перемогу. Але в довгостроковій перспективі склалася дестабілізуюча ситуація», – сказав професор політології Європейського університету в Санкт-Петербурзі Грігорій Голосов.

За 23 роки перебування при владі Путін передав контроль над деякими з найважливіших державних активів давнім друзям, а також призначив колишніх охоронців та інших лояльних йому людей на ключові державні посади. ФСО відповідає за захист самого Путіна і ключових членів уряду.
Минулого року перебіжчик з цієї служби описав розгалужену організацію, до складу якої входить Центр біологічної безпеки. Ця організація перевіряє їжу президента Росії. Вважається, що Путін дуже ретельно підходить до своєї особистої безпеки. В інтерв'ю, опублікованому в 2017 році, Путін розповів, як Фідель Кастро розповів йому про те, що зміг пережити багато замахів, «тому що завжди особисто дбав про свою безпеку».
Зазвичай Путін ретельно готує змови проти своїх ворогів. Однак, поки не було підтверджено жодних арештів людей, які могли бути причетними до заколоту, або тих, хто був тісно пов’язаний з Прігожиним. Це різко контрастує з наслідками спроби державного перевороту в Туреччині у 2016 році. Тоді президент Реджеп Таїп Ердоган випустив велику кількість засуджених, щоб звільнити місце у в’язницях для більш ніж 40 тисяч затриманих заколотників.
Доля генерала Сєргєя Суровікіна викликала багато спекуляцій. За попередньою інформацією, його могли затримати або арештувати. Експерти ж, які пильно стежать за системою Путіна, прогнозували, що якщо Суровікіна і схопили для допиту, то незабаром його відпустять.
Арешт генералів «посіяв би хаос в армії», – сказав виданню співрозмовник, який знає Путіна вже багато десятиліть. Очевидна обережність стала ще одним свідченням того, що російський автократ, хоч і назвав Прігожина «зрадником» і демонстрував свою розлюченість, все ж тяжіє до звичного набору інструментів для утримання влади.
Шульман зазначила, що про підвищення зарплат для працівників силових відомств не випадково оголосили через кілька днів після бунту «Вагнера». Путін також, вочевидь, пообіцяв надати більше зброї одному з найвідданіших керівників своєї служби безпеки. Голова Національної гвардії Віктор Золотов, колишній охоронець Путіна, минулого тижня похвалився, що президент пообіцяв озброїти його сили танками і артилерією.
Також російський президент наголошував на тому, що довіряє міністру оборони Сєргєю Шойгу, відставки якого Прігожин давно вимагав через проблеми на полі бою. Сам Шойгу вперше публічно заговорив про заколот у понеділок.
«Ці плани провалилися, тому що, перш за все, особовий склад Збройних сил залишився вірним своїй присязі і військовому обов’язку», – сказав Шойгу.

Але надання військовим і службам безпеки більших грошей і повноважень несе в собі певні ризики. Петербурзький політолог Сєргєй Голосов застерігає, що інші угруповання всередині силових структур можуть піддатися спокусі підняти власне повстання, побачивши завдяки Прігожину, що це можливо.
Вторгнення Росії в Україну, на думку аналітиків, залишиться дестабілізуючим фактором. Саме бойова роль найманців «Вагнера», очевидно, спонукала Путіна не звертати уваги на те, як Прігожин критикував російських військових. Тепер Кремль може зіткнутися з проблемою ведення війни в Україні без частин «Вагнера», а також з питанням збереження балансу у все більш крихкій системі.
Це система, яка виникла в мирний час, віддає перевагу лояльності над ефективністю, – пояснив запрошений науковий співробітник Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки в Берлін Ніколай Петров. Але на війні Кремлю потрібно і те, і інше.
«Путін і вся його система зараз стоять перед дилемою. Якщо принцип лояльності буде більш важливим, ніж ефективність, то не буде тих ризиків, які були пов'язані з заколотом. Але не буде і надії на більш ефективне функціонування системи», – сказав Петров.