Голова НБУ розповів, як працюватиме посилений фінмоніторинг для РЕР

Read Time:2 Minute, 37 Second

Норми щодо фінмоніторингу політично значущих осіб (Politically Exposed Persons, РЕР) вже діяли в Україні з 2020 по 2022 рік. Рішення Ради повернути їх – це частина антикорупційної трансформації держави. Про це розповів голова НБУ Андрій Пишний.
Як зазначив Пишний, закон не передбачає, що відтепер до усіх РЕР довічно застосуватиметься посилений фінмоніторинг, а кожну трансакцію доведеться пояснювати та підтверджувати.
"Це не так. Почнемо з того, що фінмоніторинг здійснюється до усіх клієнтів банків. Це стандарт, який має виконуватися. Крім того, PEP (як і іншим клієнтам) може бути присвоєний і низький, і середній, і високий рівень ризику. Апріорі високий рівень ризику призначається тільки іноземним РЕР", – повідомив він.

За його словами, навіть якщо до когось застосовуються посилені процедури фінмоніторингу, це не означає, що вони є безстроковими.
"Про що йдеться в законі? Через 12 місяців після того, як РЕР перестав виконувати визначні публічні функції і банк впевнився, що ризиків, властивих РЕР, немає (рівень впливу, обсяг повноважень у минулому, зв’язок між минулими та чинним повноваженнями), його операції є зрозумілими, застосовуватимуться звичайні процедури фінмоніторингу як до будь-якого іншого клієнта. Ніхто не збирається карати РЕР якимись пожиттєвими посиленими перевірками", – написав Пишний.

Голова НБУ також відкинув тезу про те, що відтепер банки відмовлятимуть PEP в обслуговуванні та блокуватимуть операції без розбору.
"Я чудово розумію, звідки такі очікування. Ми маємо не найкращий досвід дуже формального підходу з боку низки банків до обслуговування РЕР, зокрема встановлення всім без винятку необґрунтовано високого рівня ризику. Однак ситуацію змінюємо. І ситуація змінюється", – написав він.

За його словами, саме цей закон фіксує механізми, які нівелюють такий формальний підхід, вжиття щодо РЕР непропорційних заходів. Це ризик-орієнтовний підхід, який банки повинні застосовувати на практиці.
НБУ надалі не потерпить підходу, коли найкращий спосіб уникнути клопоту з РЕР, це взагалі відмовити їм в обслуговуванні, повідомив Пишний.
"Цю чітку позицію я доніс керівникам банків і AML-офіцерам під час останньої зустрічі. Врешті-решт передбачено дуже суттєві штрафи, якщо фінустанови відмовлятимуться застосовувати ризик-орієнтовний підхід. У законі – це цифра 1,7 млн грн для небанківських установ. А є ще наші нормативні акти, які дають змогу застосувати до банків суттєвіші заходи впливу – штрафи до 10 млн грн. І можу запевнити: якщо будуть на те підстави – ми їх застосуємо", – написав голова НБУ.

Пишний зазначив, усі учасники процесу, насамперед РЕР, повинні побачили, що такі суттєві зміни – це не якась забаганка чи непродуманий крок.
"Україна маємо чіткий курс на вступ до ЄС, має зобов’язання перед міжнародними партнерами, тому має діяти в межах міжнародно визнаних правил. Ухвалений закон – це частина антикорупційної трансформації держави. І хто б що не говорив, його норми щодо PEP відповідають і стандартами FATF, і Директиві ЄС 2015/849, і вимогам МВФ для отримання макрофінансової допомоги", – додав він.

Нагадаємо, Верховна рада 17 жовтня внесла зміни до закону про протидію відмиванню злочинних доходів та фінансуванню тероризму.
Закон (проект №9269-д) передбачає створення реєстру політично значущих осіб (Politically Exposed Persons, РЕРs) та повернення для них пожиттєвого фінансового моніторингу (замість трьох років, як це було встановлено з початку війни).
Цей пункт є структурним маяком меморандуму з МВФ і мав бути виконаний до кінця вересня 2023 року. Також це умова для відкриття перемовин про членство з ЄС.