Москва остаточно вийшла з договору про скорочення озброєнь у Європі

Read Time:1 Minute, 25 Second

Росія остаточно вийшла з Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ), який встановлює юридично обов'язкові обмеження на ключові категорії звичайних військових озброєнь держав-учасниць. Про це заявили у міністерстві закордонних справ РФ.
У заяві відомства йдеться, що опівночі за московським часом (о 23:00 за київським часом 6 листопада) Росія офіційно вийшла з ДЗЗСЄ і що договір тепер є "історією".
"ДЗЗСЄ був укладений наприкінці холодної війни, коли формування нової архітектури глобальної та європейської безпеки, заснованої на співробітництві, здавалося можливим, і відповідні спроби були зроблені", – заявили в МЗС РФ.

Росія звинуватила США в тому, що розширення НАТО призвело до того, що країни Альянсу "відкрито обходять" групові обмеження договору, а також додала, що прийняття Фінляндії в НАТО та заявка Швеції на вступ до Альянсу означають, що договір мертвий.

"Навіть формальне збереження ДЗЗСЄ стало неприйнятним з точки зору фундаментальних інтересів безпеки РФ", – заявило відомство, зазначивши, що США та їхні союзники не ратифікували оновлений ДЗЗСЄ 1999 року.

Після того, як Росія оголосила про свій намір вийти з договору цього року, в НАТО засудили це рішення, заявивши, що воно підриває євроатлантичну безпеку.
Договір про звичайні збройні сили в Європі був підписаний 19 листопада 1990 року в Парижі 16 державами НАТО (Бельгія, Велика Британія, Німеччина, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, США, Туреччина та Франція) та шістьма державами організації Варшавського договору (Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, СРСР та Чехословаччина) і набув чинності 9 листопада 1992 року.
Угода встановлювала квоти на кількість військової техніки, яку могли мати країни-підписанти, включаючи танки, артилерію, вертольоти та літаки.
Участь Росії в договорі було призупинено в липні 2007 року указом президента Владіміра Путіна, а 29 листопада 2007 року було ухвалено відповідний закон.