Бельгія представила програму головування країни в Раді ЄС

Read Time:1 Minute, 48 Second

Бельгійські прем'єр-міністр Александр де Кроо та міністерка закордонних справ Аджа Лябіб представили програму головування країни в Раді ЄС у першій половині 2024 року, яке вона перебирає від Іспанії.
Про це повідомляє Euractiv.
Де Кроо наголосив на необхідності обговорення реформування Євросоюзу, стимулювання інновацій та конкурентоспроможності економіки, захисту зовнішніх кордонів ЄС, а також роботи заради миру.
За його словами, девізом головування Бельгії буде "захист наших людей", "зміцнення нашої економіки" та "підготовка до нашого спільного майбутнього".
Він вказав, що головування Бельгії надаватиме пріоритет внутрішнім реформам, які необхідні для збереження функціонуючого союзу та здатності рішуче діяти в інтересах європейців та реформ.

"Чи придатний ЄС, його інституції та його функціонування для майбутнього? Якого типу союзом ми хочемо бути у 2029 році? Якими є пріоритети, за якими нам потрібно діяти? Як нам адаптуватися?", – запитав де Кроо.

Прем'єр зауважив, що доведеться реформувати ЄС, його політику, бюджети, інституції з огляду на можливе майбутнє розширення Євросоюзу на схід та Західні Балкани на південному сході.
Водночас він наполіг на тому, що дискусія не буде зосереджена на звуженні консенсусу та розширенні застосування кваліфікованої більшісті, навіть якщо Бельгія підтримує цю ідею, або на майбутньому складі Колегії комісарів.
"Я думаю, що є кроки, які є менш конфліктними і, як відомо, приносять прогрес. Для нас мова йде про те, як ми можемо мати такий ЄС, який приймає рішення швидше та зберігає єдність", – вказав де Кроо.

Він додав, що збереження єдності Європи у захисті та підтримці України також відіграватиме важливу роль, запевнивши, що ЄС продовжуватиме допомагати Україні в її боротьбі з РФ військовою підтримкою та фінансовою допомогою.
Раніше колишній прем'єр-міністр і голова ЄЦБ Маріо Драгі заявив, що ЄС перебуває на переломному етапі, і зараз йому необхідно об'єднатися, щоб "стати державою".
Як відомо, донедавна у Євросоюзі домінувала думка, що вступ нових членів – у тому числі України – має відбутися після того, як Євросоюз проведе складну внутрішню реформу, що змінить систему ухвалення рішень.
Однак останнім часом у ЄС почали поволі схилятись до того, що розширення повинне відбутися без глибокої реформи. Зокрема, в Єврокомісії заявили, що Євросоюз може прийняти нових країн-членів і з теперішніми договорами й правилами.