У ISW пояснили, як Москва може скористатися обміном вополонених

Read Time:3 Minute, 31 Second

Експерти Інституту вивчення війни (ISW) вказують на те, що Росія може використати обмін військовополоненими 3 січня, аби показати, нібито вона "зацікавлена діяти в рамках міжнародного права і норм" на тлі попередніх зловживань щодо українських військовополонених в порушення Женевської конвенції.
Росія та Україна провели обмін військовополоненими 3 січня, який став найбільшим за весь час війни і першим офіційним обміном військовополоненими із серпня 2023 року.
Президент України Володимир Зеленський оголосив, що з російського полону в Україну повернулися понад 200 українських військовослужбовців і цивільних осіб, зокрема військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії, Військово-морських сил та Державної прикордонної служби.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець пізніше уточнив, що в рамках 49-го обміну військовополоненими з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну повернулися 230 українських військовослужбовців.

Лубінець і Зеленський зазначили, що багато українських військовополонених воювали і потрапили в полон на острові Зміїний і в Маріуполі, припускаючи, що ці солдати перебували в російському полоні майже два роки.
Міністерство оборони Росії, у свою чергу, заявило, що 248 російських військовослужбовців повернулися до Росії в рамках обміну, і, зокрема, подякувало Об'єднаним Арабським Еміратам за їхню роль у посередництві в цьому обміні.
Російські джерела розійшлися в думках щодо точної кількості українців, які повернулися в результаті обміну: одні стверджували, що їх було 173, а інші – що "до 230".
Російські військові блогери загалом похвалили МО РФ за забезпечення повернення більшого співвідношення російських військовополонених до українських, що, як стверджують російські джерела, було давно назрілим після вкрай "непопулярного обміну" військовополоненими у вересні 2022 року, коли 215 українських військовополонених, включаючи захоплених командирів "Азову", яких Росія спочатку обіцяла ув'язнити щонайменше до кінця війни, були обміняні на 55 російських військовополонених і політичних в'язнів, включаючи особистого друга Путіна, проросійського українського олігарха Віктора Медвечука.
Привертає до себе увагу час, коли Росія виявила готовність взяти участь у найбільшому обміні військовополоненими з початку війни і першому обміні за майже п'ять місяців.

Представник Українського координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко заявив 17 листопада 2023 року, що Росія влітку 2023 року з невстановленої причини заморозила обмін полоненими.
ISW нагадує, що за останні тижні сталося кілька інцидентів, коли російські війська використовували українських військовополонених з явними порушеннями Женевської конвенції про військовополонених, включаючи використання батальйону колишніх українських військовополонених в активних бойових діях, використання українських військовополонених як живих щитів та страту без суду і слідства українських військовополонених, які здалися в полон і були явно не придатні для ведення бою.
Аналітики інституту припускають: російське керівництво, можливо, вирішило провести такий великий обмін військовополоненими в цей час, щоб ослабити повідомлення про зловживання росіян щодо українських військовополонених і показати Росію як таку, що зацікавлена діяти в рамках міжнародного права і норм.
За оцінками ISW, російські високопосадовці часто дуже зацікавлені в тому, щоб зобразити Росію як таку, що дотримується гуманітарних та інших правових норм, і вибір часу для цього обміну полоненими може бути частиною цих ширших інформаційних зусиль.

Ключові висновки ISW за 3 січня
Росія та Україна провели обмін військовополоненими 3 січня, що стало найбільшим обміном військовополоненими за весь час війни і першим офіційним обміном військовополоненими із серпня 2023 року. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив 3 січня, що Україна планує збільшити обсяги виробництва оборонно-промислової бази (ОПБ) у шість разів у 2024 році. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба оголосив 3 січня, що Рада Україна-НАТО проведе екстрене засідання у відповідь на нещодавні масовані авіаудари Росії по Україні. Країни-члени НАТО продовжують ініціативи з підтримки українських операцій у повітряному просторі. Пов'язані з Кремлем рупори можуть створювати інформаційні умови для звинувачення Заходу в потенційному майбутньому конфлікті в Арктиці. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв охарактеризував Росію як "головного партнера і союзника" Казахстану в інтерв'ю, опублікованому 3 січня, попри нещодавні спроби дистанціювати Казахстан від Росії. Російсько-терористичні війська здійснили підтверджені просування в районі Авдіївки та Донецька, позиційні бої тривають уздовж усієї лінії зіткнення. Батальйон "Восток" так званої "ДНР" заявив 3 січня, що підрозділ продовжить діяти у підпорядкуванні Росгвардії, і на нього не вплине розформування російськими військовими оперативно-тактичного з'єднання "Каскад" так званого "МВС" "ДНР", про яке повідомлялося раніше. Російська влада продовжує зусилля з інтеграції окупованої України в Росію за допомогою інфраструктурних проєктів та соціальних програм.