В Україні зростає популярність мікрокредитів, але зменшується заборгованість

Read Time:2 Minute, 1 Second

Давайте разом проаналізуємо, як змінилися споживчі звички українців, котрі користуються послугами мікрофінансових організацій.
Довідка. Мікрокредити — це грошові кредити розміром до однієї мінімальної заробітної плати. Однак в деяких випадках сума кредиту може бути більшою — близько 15-20 тис. грн чи навіть більше.
Кількість мікрокредитних договорів відчутно зростає. Впродовж минулого 2023 року українці уклали загалом понад 8,2 млн мікрокредитних договорів, загальна сума яких склала 40,6 млрд грн. Це чимале число, однак вона все ще менша за передвоєнні показники.
Якщо поглянути на дані «Опендатабот», можна проаналізувати статистику кількості відкритих мікрокредитних договорів за минулі чотири роки:
2020 рік — 11,9 млн договорів. 2021 рік — 14,1 млн договорів. 2022 рік — 5,3 млн договорів. 2023 рік — 8,2 млн договорів.

Наразі середня сума мікрокредиту в Україні складає близько 4900 грн, що на 7% більше, ніж у 2021 році. Статистика за роками наступна: 4059 грн у 2020 році, 4597 грн у 2021 році, 4440 грн у 2022 році та 4926 грн у 2023 році.
Чимало експертів звертають увагу, що порівняно з передвоєнними роками заборгованість українців за мікрокредитами доволі відчутно знизилась. У 2023 році вона склала 9,3 млрд грн, в той час як у 2020 році становила 13,9 млрд, а у 2021 році — 12,1 млрд. Втім, у порівнянні з 2022 роком цифра все ж виросла. Тоді заборгованість склала 8,03 млрд грн, а зараз поступово зростає.
У 2022 році українці значно рідше брали мікрокредити, ніж раніше, й разом з тим активніше оплачували заборгованість. Однак вже наступного року взяли у МФО в борг у 1,7 рази більше грошей, ніж у перший рік повномасштабного вторгнення.
Існує переконання, що зростання попиту на мікрокредитування в країні свідчить про скрутне економічне становище та недостатні доходи населення. Частково це так:
Якщо значна частина населення регулярно потребує невеликих позик для покриття повсякденних витрат, це може свідчити про низький рівень доходів та погіршення фінансового становища. Високий попит на мікрокредити може вказувати на зростання боргового навантаження домогосподарств, що також є негативним чинником для економіки.

З іншого боку, поширеність мікрофінансових послуг не завжди свідчить виключно про погіршення економічної ситуації. В умовах війни певна частка громадян (зокрема в прифронтових регіонах) можуть не мати доступу до послуг банківського кредитування, але мають доступ до послуг МФО. Окрім того, послуги МФО іноді використовують для фінансування малого бізнесу чи стартапів, що, навпаки, може свідчити про позитивні зрушення. Тому говорити, що мікрокредитування — це однозначно погано чи однозначно добре, неможливо. Необхідно враховувати контекст та кожну окрему ситуацію.
Анатолій Рубан, автор розділу Курс Finance