Національний банк у 2025 році проведе відкрите тестування е-гривні. Про це НБУ повідомив у відповідь на запит.
"Наразі ми плануємо, що пілотний проєкт відбудеться у 2025 році, але є низка факторів, які можуть мати вплив на зміну цих термінів.
Зокрема потрібно враховувати готовність учасників фінансового ринку брати участь в зазначеному пілоті, а також визначити технологічного партнера, що надасть для тестування е-гривні своє технологічне рішення, яке відповідатиме вимогам Національного банку та архітектурі е-гривні, й здійснити налаштування відповідної інфраструктури", – зазначають у регуляторі.
Тестування е-гривень відбуватиметься у відкритому середовищі з реальними користувачами та надавачами платіжних послуг. Тобто, скористатися електронною формою гривні зможуть усі охочі. В основі е-гривень лежатиме технологія DLT (Distributed Ledger Technology).
"Ціллю пілоту є тестування е-гривні для визначення технологічних перспектив виконання функцій грошей, задоволення потреб користувачів платіжних послуг та перевірка гіпотез щодо програмованості", – додають у Нацбанку.
Що таке цифрові гроші?
Е-гривня – це український аналог цифрової валюти центрального банку (CBDC). Це третя форма грошей, яка існуватиме разом з готівкою та коштами на банківських рахунках (безготівкою). На відміну від останніх, електронні гроші не потребуватимуть посередників (таких як банки або небанківські фінансові організації), а будуть прямими зобов'язаннями центрального банку (як і готівка), хоча існуватимуть у цифровій формі.
Особливістю CBDC є можливість їхнього програмування центральними банками. Наприклад, ці кошти можна запрограмувати так, аби за них можна було купувати лише певний тип продукції або оплачувати лише визначений перелік послуг.
В Україні вже неодноразово запроваджували програми економічної підтримки у формі виплати коштів, які мали конкретне цільове призначення (наприклад, єПідтримка). Наразі таке "програмування" досягається завдяки обмеженням банків, які накладаються на спеціальні рахунки, на які і надходять цільові виплати.
Ще один приклад програмування CBDC – можливість встановлення певного процента на залишки коштів. Наприклад, таким чином центральний банк може стимулювати людей не витрачати одразу, що може зменшувати інфляційний тиск. Або ж навпаки, центральний банк може запрограмувати гроші так, що вони зникнуть через певний проміжок часу, аби стимулювати людей активніше робити покупки та сприяти економічному зростанню.
Що відомо про е-гривню?
Україна була однією з перших держав світу, які почали тестувати власні CBDC. У вересні-грудні 2018 року провели перші практичні випробування. Тоді спільно з компаніями-партнерами проєкту НБУ створив ціле середовище функціонування е-гривні, у якому користувачі – працівники Нацбанку – могли переказувати один одному кошти, поповнювати рахунок мобільного тощо.
В межах пілотного проєкту випустили 5443 е-гривні. З ними проведено 208 операцій переказу між е-гаманцями, 82 – поповнення, 42 – обміну е-гривень на безготівкові гроші, 40 – донатів та 19 – поповнення мобільного рахунку (оператора LifeCell).
Раніше НБУ анонсував проведення відкритого тестування, участь у якому міг би взяти кожен охочий, а не лише працівники Нацбанку. Очікувалося, що цей пілотний проєкт мав стартувати вже наприкінці 2024 року. Проте наразі його проведення відтермінували на наступний рік.
У Нацбанку зазначили, що наразі продовжують пошуки технологічного рішення для проведення пілоту.
"Технологічне рішення має відповідати бізнес-вимогам Національного банку, зокрема забезпечити виконання е-гривнею функцій грошей, задовольняти потреби користувачів платіжних послуг та надавати можливість програмування платіжних операцій за допомогою смартконтрактів. Відповідно до цих заходів Національний банк комунікує з різними компаніями, які постачають технологічні рішення – як з іноземними, так і з України", – пояснюють в НБУ.
Крім цього, Нацбанк створив спеціальну електронну скриньку для зв’язку з командою проєкту "Е-гривня" та надання пропозицій: [email protected]
Інші Новини
Cisco перевищила прогнози на тлі попиту на інфраструктуру для ШІ
Cisco Systems завершила четвертий фінансовий квартал краще очікувань аналітиків завдяки стійкому попиту на мережеве обладнання та інфраструктуру для штучного інтелекту....
Американські індекси зросли після сильних звітів техсектору
Американський фондовий ринок завершив торги 12 серпня переважно зростанням на тлі сильних корпоративних звітів компаній, пов'язаних зі штучним інтелектом, та...
Пасажирам поїзда Київ — Кишинів спростили дорогу в аеропорт
Пасажири міжнародного поїзда №351/352 Київ — Кишинів тепер можуть зручніше добиратися до міжнародного аеропорту столиці Молдови. Для цього передбачена зупинка...
Долар різко подешевшав на міжбанку: НБУ опустив офіційний курс на 13 серпня
На четвер 13 серпня Національний банк встановив такі офіційні курси: - долар США – 44,7128 грн (- 0,1532 грн до...
Rozetka скорочує частину співробітників після знищення складу в Броварах
Rozetka розпочала оптимізацію штату після знищення найбільшого автоматизованого розподільчого центру компанії в Броварах унаслідок російських ударів. Частину співробітників переведуть на...
ОАЕ допомагають Іраку наростити експорт нафти через Ормуз
Державна нафтова компанія ОАЕ ADNOC запропонувала азіатським покупцям поставки іракської нафти за схемою, яка дозволяє продовжувати вивезення сировини через Ормузьку...
