В яких сферах працювати найвигідніше

Read Time:2 Minute, 13 Second

Зарплати великої кількості українців з початку війни Росії проти України поступово знижувались, падати вони продовжують і зараз.
Якщо у квітні, порівняно з довоєнним часом, середня зарплата була нижчою на 10%, то у травні падіння склало 9-58%. Однак є і ті сфери, де виплати неабияк зросли.
Хто під час війни заробляє найбільше, а кому доводиться затягувати паски?
Так, за даними аналітиків grc.ua, причина очевидна — підприємці та організації не мають можливості платити працівникам на рівні довоєнному. Найбільше постраждала саме сфера обслуговування, а саме: туризм, готелі, ресторани, а також сфера безпеки ( в середньому вони отримують лише 9200 грн).
Натомість, якщо розглянути сфери сільського господарства, реклами та PR, то зарплати працівників поволі зростають.

Хто отримує найменше в Україні?
Крім вищезгаданих сфер, де зарплати впали леди не на половину, мало отримують і працівники галузей:

добування сировини – 11 000 грн;

інсталяції та сервісу – 12 600 грн;

банків, інвестицій, лізингу – 13 100 грн.

Найбільше падіння рівня зарплат відбулося у сферах видобутку сировини – на 58%, інсталяції та сервісу – на 56%, безпеки – на 49%.
Хто отримує найбільше?
На фоні зниження зарплат українців, є і ті, хто під час війни почав отримувати більше. Так, наприклад, заробітні плати зросли у працівників сфери:

виробництва та сільського господарства – з 13 300 грн у квітні до 16 600 грн у травні;

медицини та фармацевтики – з 14 900 грн до 18 200 грн;

бухгалтерії, управлінського обліку, фінансів підприємства – з 17 500 грн до 19 800 грн;

HR – з 15 000 грн до 29 700 грн;

маркетингу, реклами та PR – з 26 600 грн до 30 800 грн.

Директори та керівники різних галузей теж почали отримувати більше — 86 100 грн у травні (порівняно з 63 200 грн у квітні).

За що штрафуватимуть українських роботодавців?
Для українців розширили можливості реалізації права на укладання колективних договорів.
Зокрема, у відповідному Законі йдеться:

колективні договори можуть укладатися фізичною особою, яка використовує найману працю (раніше така можливість існувала лише у юридичних осіб);
на роботодавця покладається обов’язок ознайомлювати працівників з текстом угоди, повідомляти про внесення змін до документу. Винні у не наданні працівнику інформації про деталі колективного договору чи нові поправки, караються штрафом і несуть дисциплінарну відповідальність;
дискримінація за будь-якими ознаками не допускається.

Як зазначив заступник Міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра, в оголошеннях про прийом на роботу забороняється висувати вимоги за ознаками раси, кольору шкіри, віку, статі, стану здоров’я, інвалідності тощо, які не пов’язані з характером роботи або умовами її виконання.
За недотримання норми на рекламодавця накладається штраф.
Нагадаємо, в Україні розширили підстави для звільнення працівників під час війни, а саме: неможливість забезпечувати умови праці через знищення майна в результаті бойових дій. На додаток до цього вводиться особлива процедура звільнення таких працівників.