WP: Путін втрачає вплив на Азію через провал війни в Україні

Read Time:3 Minute, 51 Second

Провали Росії у війні проти України та нездатність підпорядкувати сусідню країну знижують вплив президента Володимира Путіна на регіональних союзників. Зокрема на країни Центральної Азії, які Москва розглядає як сферу своїх інтересів.
Про це повідомляє The Washington Post .
Центральна Азія повертається на Захід?
Як зазначає видання, найбільш помітними є зміни в Казахстані, який зміцнив зв'язки з Китаєм, Туреччиною та Європою і залучив сотні західних компаній. Ця країна також послужила перевалочним пунктом для росіян, які переховуються від мобілізації.
Напередодні президент Касим-Жомарт Токаєв зустрівся з президентом Франції Еммануелем Макроном. Його візит до Парижу послідував за поїздкою президента Узбекистану Шавката Мірзієєва минулого тижня, а також за самітом Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), що завершився звинуваченнями прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна у відсутності підтримки в конфлікті з Азербайджаном. Схоже, він також вирішив дистанціюватися від Путіна під час групового фото.
Незважаючи на те, що вибори в Казахстані, за підсумками яких переобрали Токаєва, визнано неконкурентними, Європа продовжує загравати з цією країною в пошуках альтернативних джерел енергії для заміни російської нафти. У жовтні країни Центральної Азії відвідав президент Європейської ради Шарль Мішель, а цього місяця – голова європейської дипломатії Жозеп Боррель.
А помічник держсекретаря США Дональд Лу у 25 млн доларів на розвиток торговельних відносин з країнами регіону. Як наголосили у Держдепі, поїздка була спрямована на підтримку їхньої незалежності та територіальної цілісності.

Казахстан кидає виклик Путіну
Видання зазначає, що одного разу самовдоволений Володимир Путін змусив британську королеву Єлизавету II чекати на зустріч 14 хвилин. Але на вересневому саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС) сталося немислиме – вже російський президент кілька хвилин провів в очікуванні лідерів Індії, Туреччини, Азербайджану та Киргизстану.
Ймовырно, Путін підірвав довіру невиправданим вторгненням в Україну, оголивши уявлення про Росію як світову державу, яка прагне домінувати над сусідами. Але військові провали також оголили спустошеність його армії.
Казахстанський президент заявив про підтримку територіальної цілісності України. Росія у відповідь спробувала відважити Токаєву ляпас, тимчасово призупинивши роботу каспійського нафтопроводу. Крім того, російські націоналісти погрожували, що Казахстан стане наступною країною для військового вторгнення. А Путін навмисно перекручував ім'я Токаєва та уникав зустрічі на саміті в Узбекистані.
"Неправильна вимова Путіним не була сприйнята, ніби старий просто забуває імена. Це було сприйнято як навмисна дія Путіна", – зазначив аналітик Центральної Азії з Фонду Карнегі за міжнародний мир Темур Умаров.

Проте Токєв і оком не моргнув. У вересні він приймав набагато більш впливового гостя – китайського лідера Сі Цзіньпіна, який здійснив свій перший закордонний візит з початку пандемії COVID-19. На зустрічі в Астані він багатозначно пообіцяв підтримати територіальну цілісність Казахстану. Аналогічну обіцянку дав президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган під час візиту у жовтні.
"Для Казахстану дуже важливо, що Сі Цзіньпін приїхав і оголосив, що Китай і надалі підтримуватиме територіальну цілісність та суверенітет Казахстану. Він послав сигнал Росії про те, що вся яструбина риторика, що виходить з Москви прямо зараз щодо Казахстану, неприйнятна", – додав Умаров.

У відповідь Токаєв оголосив про диверсифікацію нафтових маршрутів, заморозив низку проектів з РФ і прийняв десятки тисяч молодих росіян, що рятуються від мобілізації. У той же час, за словами засновника демократичної організації "Еркін Казахстан" Дімаша Альжанова, більшість казахів співчуває Україні, оскільки на півночі країни проживає велика кількість етнічних росіян.
"У принципі можна сказати, що суспільство на боці України. Після всіх цих образ на адресу Казахстану з боку російських офіційних осіб люди дуже насторожено ставляться до Росії. Порушення територіальної цілісності України пов'язане і з казахстанським суспільством, тому що вони побоюються, що те саме може статися і з Казахстаном, особливо на півночі країни", – додав він.

Союзники не хочуть ризикувати
Але Токаєв – не єдиний регіональний лідер, який кинув виклик Путіну. Минулого тижня прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян звинуватив ОДКБ у тому, що вона підвела його країну, і відмовився підписати декларацію саміту, а російський президент обурено кинув ручку на стіл.
У жовтні президент Киргизстану Садир Жапаров зневажливо відгукнувся про 70-річчя Путіна, а також саміт СНД у Санкт-Петербурзі. Розлючений вересневими сутичками з таджицькою армією він навіть скасував військові навчання в рамках ОДКБ.
Але найнесподіванішим став закид від президента Таджикистану Емомалі Рахмона. На жовтневому саміті в Астані він застеріг Путіна від ігнорування малих країн.
"Ми хочемо, щоб нас поважали у відповідь. Я прошу вас не проводити політику щодо країн Центральної Азії, ніби вони були колишнім Радянським Союзом", – підкреслив він.

Сусіди Росії мають власні інтереси, але війна в Україні виявила очевидні ризики лідерства Москви в питаннях колективної безпеки. На думку Темура Умарова, у довгостроковій перспективі російські позиції у Центральній Азії неминуче погіршаться на тлі зростання впливу Китаю.
"Росія потребує Центральної Азії набагато більше, ніж будь-коли раніше, тому що вона ізольована, і кожна країна, яка продовжує підтримувати союзницькі відносини з Росією, стала набагато ціннішою", – додав він.