Read Time:2 Minute, 9 Second
За інформацією The Washington Post, Володимир Путін не зміг передбачити масштаби та наслідки кампанії західних спецслужб проти російської шпигунської мережі, арешт у січні російського шпигуна Артура Еллера став "останнім залпом у тіньовій війні проти російських спецслужб".
"Протягом останнього року, коли західні уряди нарощували постачання зброї в Україну та вводили економічні санкції проти Москви, американські та європейські служби безпеки проводили паралельну, але менш помітну кампанію щодо руйнування російських шпигунських мереж", – зазначено у матеріалі WP.
Видання пише, що німецький випадок послідував за затриманнями підозрюваних російських агентів в Нідерландах, Норвегії, Швеції, Австрії, Польщі та Словенії.
"Ці кроки є точними ударами по російських агентах, які все ще перебувають у Європі, після масової висилки понад 400 підозрюваних співробітників російської розвідки з посольств Москви по всьому континенту минулого року" , – пише видання.
При цьому американські та європейські чиновники з питань безпеки попереджають, що Росія зберігає значний потенціал, але кажуть, що за останній рік її шпигунські агентства зазнали більших збитків, ніж будь-коли з часів закінчення холодної війни.
Масштаби кампанії, свідчить видання, схоже, застали Росію зненацька, кажуть чиновники, притупивши її здатність здійснювати операції впливу в Європі, підтримувати контакт з інформаторами або надавати Кремлю інформацію з ключових питань, включаючи ступінь готовності західних лідерів продовжувати нарощувати постачання зброї в Україну.
"Якщо так, то це може поповнити список наслідків, які не зміг передбачити президент Росії Володимир Путін – колишній офіцер КДБ у Східній Німеччині – коли наказував про вторгнення в Україну" , – зазначає видання.
"Світ для російських служб зараз зовсім інший" , – сказав директор Служби зовнішньої розвідки Фінляндії Антті Пелттарі.
За його словами, через висилку, подальші арешти та більш вороже середовище в Європі, "їх можливості значно погіршилися".
За словами Пелтарі та інших європейських чиновників, Росія намагається компенсувати свої втрати, покладаючись більше на кібершпигунство. Москва також намагається скористатися перетином кордонів та потоками біженців для заслання нових шпигунів та поповнення своїх виснажених лав, кажуть чиновники.
Але ці новоприбулі не матимуть захисту та переваг роботи в російських посольствах, кажуть чиновники, і їм може бракувати досвіду, джерел та підготовки тих, хто був оголошений персонами non grata.
Як можливий знак російського розпачу, за словами чиновників, Москва спробувала відправити шпигунів, висланих з однієї європейської столиці, назад в іншу, промацуючи вразливі місця в координації роботи служб безпеки на континенті, що є клаптевою тканиною.
"У нас немає ілюзій, що росіяни продовжуватимуть спроби відновити свої мережі в Європі" , – заявив на умовах анонімності високопосадовець з питань безпеки.
За його словами, його та інші країни поділилися з іншими членами Європейського Союзу інформацією про тих, кого вони надіслали. За словами чиновника, "жодна з відомих нам спроб Росії повернути шпигунів не мала успіху".
Happy
0 %
Sad
0 %
Excited
0 %
Sleepy
0 %
Angry
0 %
Surprise
0 %
0
0
