Корупційний скандал у Міноборони: що думають про нього українці

Read Time:1 Minute, 29 Second

Питання про реакцію на корупційний скандал у Міністерстві оборони поляризувало українців. Негайних кадрових рішень вимагає половина українців. Про це, з посиланням на дані опитування КМІС.
За даними опитування 46% респондентів вважають, що краще ретельніше і довше розслідувати, а водночас стільки ж (47%) респондентів вважають, що мають бути негайні рішення за найменшою підозрою у корупції.
Як зазначають соціологи, позиція у резонансній справі навколо Міністерства оборони не пов’язана із "зрадофільськими" чи "депресивними" настроями. Про це свідчать дані щодо готовності до територіальних поступок залежно від ставлення до можливих корупційних справ у Міноборони. І серед тих, хто вимагає швидких рішень, і серед тих, хто хоче ретельнішого розслідування, абсолютна більшість проти поступок агресору.
Соціологи також наводять дані, як ці дві категорії респондентів сприймають запас міцності Росії у війні проти України.
"Також можна бачити, що з цього питання обидві сторони (у конфлікті навколо Міністерства оборони) демонструють в однаковій мірі оптимізм у війні з Росією", – йдеться в повідомленні.

Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, Україна як суспільство проходить істотну трансформацію на тлі війни.
"Важливо, щоб з одного боку влада демонструвала прихильність до справжніх реформ і ми бачили дійсно системний розвиток інституційної сфери, особливо у сфері забезпечення справедливості. З іншого боку, чутлива до корупційних справ громадськість має виступати врівноваженим партнером інституційних змін і пам’ятати про критично важливий під час війни принцип "не нашкодь", – сказав він.

"Українці як нація демонструють дива опору ворогові, і українці як нація мають бути здатні до цивілізованих дискусій та конструктивного діалогу у побудові кращої України", – додав соціолог.

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування 14-22 лютого 2023 року серед 2002 респондентів. Опитування не проводилося на території окупованого Росією Криму та Донбасу, а також з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.