NYT: Китаю може не вистачити впливу, щоб зупинити війну

Read Time:2 Minute, 24 Second

Під час зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном цього тижня лідера Китаю Сі Цзіньпіна попросять посилити тиск на Росію, щоб вона припинила війну проти України. Є підстави вважати, що Макрона чекає розчарування. Про це у свої' статті пише видання New York Times.
Сі Цзіньпін не виявив особливого бажання – чи здатності – стримувати президента Росії Владіміра Путіна, з яким він більше року тому оголосив партнерство «без обмежень» у стратегічних обіймах, спрямованих на переформатування світового порядку в напрямку зменшення впливу США і Європи.
«Путін поставив під сумнів вплив Китаю, коли минулого місяця заявив, що розмістить тактичну ядерну зброю в сусідній Білорусі через кілька днів після того, як Сі закликав не розміщувати таку зброю за кордоном», – пише видання.

Китай зайняв складну позицію щодо війни Росії проти України. Пекін заявляє про свій нейтралітет і навіть припускає, що може виступити в ролі посередника на мирних переговорах. Водночас, на кожному кроці він поглиблює відносини з Москвою і кидає їй економічне «рятівне коло», збільшуючи торгівлю. Давно анонсована телефонна розмова між Сі Цзіньпіном і президентом України Володимиром Зеленським, яка б підкріпила заяви про китайський нейтралітет, досі не відбувся.
Візит Сі Цзіньпіна до Москви минулого місяця, який чиновники назвали миротворчою місією, забезпечив Путіну більшу легітимність вдома. Лідер Китаю підтримав переобрання російського автократа на посаду президента і показав, що Кремль ще не повністю ізольований, маючи китайського союзника. У спільній заяві, оприлюдненій після зустрічі двох лідерів, Україна згадується лише наприкінці. В ній немає жодних конкретних пропозицій щодо того, як зупинити бойові дії.

Ця заява перегукується з пропозицією з 12 пунктів щодо мирного врегулювання в Україні, яку Китай оприлюднив у лютому, і яка уникає використання слів «війна» або «вторгнення» для опису російської військової агресії. Натомість китайська ініціатива приділяє більшу увагу висловленню невдоволення Пекіна західними безпековими альянсами на кшталт НАТО.
«План з 12 пунктів щодо України – це велика димова завіса, щоб відвернути критику на адресу Китаю за його проросійський нейтралітет», – сказала Тувія Герінг, дослідниця Центру Гілфорда Глейзера в Інституті досліджень національної безпеки в Ізраїлі, яка багато пише про китайську зовнішню політику.

Китайська підтримка Москви підірвала спроби Пекіна налагодити зв'язки з Європою, необхідні йому для відродження своєї економіки. Китайська сторона також сподівається завадити європейським країнам приєднатися до США і їхніх закликів до посилення торговельних обмежень проти Китаю з міркувань безпеки. Тому китайська стратегія зосереджена на використанні розколів всередині ЄС щодо відносин з Китаєм. Пекін наголошує на бажанні Європи досигти так званої «стратегічної автономії» від Америки.
«Пекін дійсно хоче сприяти стратегічній автономії Європи від США, але він не може нічого зробити з Росією», – сказала Юнь Сунь, директор китайської програми вашингтонського дослідницького інституту Stimson Center.

«Я підозрюю, що Сі скаже щось, щоб заспокоїти Макрона, але нічого подібного до тиску на Росію з метою встановлення миру не буде. Деякі китайські стратеги кажуть, що не ставати на чийсь бік – найкраща стратегія для Китаю, тому що це дає країні перевагу. Тому я не думаю, що Пекін насправді має можливість докорінно змінити позицію Росії щодо війни», – пояснила вона.