ЗМІ: Німеччина сьогодні виводить з експлуатації останні атомні електростанції

Read Time:3 Minute, 22 Second

У суботу, 15 квітня, Німеччина виведе з експлуатації три останні атомні електростанції. Це покладе край шістдесятирічної залежності Німеччини від ядерної енергії.
Про це повідомляє Bloomberg.
О 22:00 атомна електростанція Isar-2 біля Мюнхена почне знижувати виробництво електроенергії з кроком 10 мегават на хвилину. Приблизно через 45 хвилин її потужність впаде до 30% і вона автоматично відключиться від національної електромережі. Дві інші станції, Neckarwestheim-2 and Emsland, на той час будуть у розпалі аналогічного процесу. До півночі всі три відключаться.
Коли три електростанції, які минулого року в сукупності забезпечували Німеччину 6% електроенергії, нарешті відключаться, найбільша економіка Європи зіткнеться з безпрецедентним завданням: забезпечити енергопостачання без атомної енергії чи російського природного газу, а відновлювані джерела енергії збільшуватимуться повільнішими темпами, ніж потрібно.
Рішення про поетапну відмову від беземісійного джерела енергії, вперше закріплене в законі 2002 року і остаточно ухвалене після катастрофи на Фукусімі у 2011 році, було ухвалено в момент, коли багато країн рухаються у протилежному напрямку.

Коли три електростанції закриються, це стане кульмінацією багаторічного процесу щодо відключення Німеччини від ядерної енергії. На піку свого розвитку у 2000 році атомна енергія становила майже 30% усієї електроенергії, що виробляється у Німеччині.
Хоча німці історично були категорично проти ядерної енергії, останніми роками це змінилося, оскільки її почали розглядати як найменш поганий варіант переходу до "зеленої" економіки. Критики побоюються, що доти, доки в Німеччині не буде створена достатня інфраструктура екологічно чистої енергії, на що можуть піти роки, країна ще більше використовуватиме види палива, що забруднюють довкілля, такі як вугілля, щоб компенсувати втрати.
На короткий момент минулого року, коли вторгнення Росії в Україну спонукало канцлера Олафа Шольца зруйнувати багато основних табу німецької політики після Другої світової війни, ідея про те, що країна може зберегти свою прихильність до ядерної енергетики, не здавалася такою вже далекою.
У новаторській промові, яку виголосили через три дні після початку війни, Шольц оголосив про свій намір значно збільшити військові витрати і розірвати зв'язки з Росією. Коли на кону стояли мир і стабільність у Європі, здавалося, що навіть неприйняття цієї країни ядерної енергії, що глибоко вкоренилося, стало предметом обговорення.
Але з цього нічого не вийшло, і після спроб наприкінці минулого року домогтися відстрочки закриття атомних станцій приблизно на 100 днів політики не продемонстрували наміру скасувати своє рішення.
Причини політичні та логістичні. Після майже двох десятиліть перебування осторонь німецька партія зелених, яка розглядає ядерну опозицію як основу своєї політичної ідентичності, увійшла до федерального уряду у 2021 році як член правлячої коаліції. Вона не хотіла погоджуватися на торішнє продовження та активно наполягала на закритті АЕС, стверджуючи, що небезпеки, які вони становлять, набагато переважують переваги.
Щоб уникнути можливого дефіциту електроенергії, Німеччині, можливо, доведеться імпортувати більше ядерної енергії із сусідньої Франції. Однак до майбутньої зими німецькі мережеві оператори не очікують, що Франція матиме достатньо продукції для експорту. Це може змусити Берлін шукати сили в інших сусідів або повторити стратегію минулої зими, яка полягає у спалюванні більшої кількості вугілля.
На додаток до поетапної відмови від атомної енергетики уряд Шольца також прагне закрити вугільні електростанції до кінця десятиліття – на 8 років раніше запланованого терміну – щоб скоротити викиди вуглецю, і закликав до будівництва нових газових електростанцій, які можуть зрештою перетворитися на водень.
Німеччина – не єдина країна, яка прагне відмовитися від ядерної енергетики: Італія відмовилася від цієї технології у 1990 році, а Литва нещодавно уклала угоду про демонтаж своїх реакторів радянської доби, які простоювали понад десять років.
Але у багатьох країнах із розвиненою економікою ядерна енергія переживає відродження. У понеділок Фінляндія розпочне регулярне вироблення електроенергії на новітньому та найбільшому в Європі реакторі Olkiluodon-3 потужністю 1600 мегават після кількох років затримок. Франція планує побудувати шість нових реакторів та понад десять малих модульних реакторів, які будуть запущені до 2050 року. Аналогічні амбіції є й у Великобританії. І навіть у Японії, після десятиліття паралічу після ядерної аварії на Фукусімі, громадськість налаштовується на використання ядерної енергії. Японський уряд хоче перезапустити реактори, які простоювали після катастрофи, та продовжити термін служби існуючих блоків.
Нагадаємо, восени 2022 року Німеччина відклала відмову від атомної енергетики, спочатку заплановану на кінець року, на три з половиною місяці – до 15 квітня. Рішення було покликане забезпечити безпеку постачання Німеччини в умовах нинішньої енергетичної кризи.