WP: В НАТО точаться дискусії щодо вільнюського саміту й України

Read Time:3 Minute, 21 Second

Серед 31 члена НАТО існує консенсус щодо того, що Альянс не надасть Україні офіційного запрошення до вступу на саміті 11-12 липня, однак серед країн-членів існують розбіжності в поглядах щодо конкретних кроків інтеграції України в НАТО. Про це повыдомляє The Washington Post із посиланням на представників країн НАТО, які говорили на умовах анонімності.
За даними видання, дискусії щодо України серед країн-членів Альянсу активізувалися за кілька тижнів до того, як президент США Джо Байден та інші лідери НАТО зберуться у Вільнюсі, щоб затвердити плани посилення оборони від Росії.
Представники країн НАТО, багато з яких говорили на умовах анонімності, заявили, що серед 31 члена Альянсу існує консенсус щодо того, що, незважаючи на заклики Києва, НАТО не надасть Україні офіційного запрошення до вступу на засіданні 11-12 липня.
Але країни Східної Європи наполягають на конкретних кроках на шляху до цієї мети, включаючи потенційне зобов'язання щодо термінів вступу України, навіть якщо Сполучені Штати і деякі західноєвропейські країни виступають за менші кроки, які можуть включати бюрократичну модернізацію комісії Україна-НАТО або рішення про подальше розширення технічної підтримки НАТО в оборонному секторі України.
Високопосадовець Міністерства оборони Естонії Туулі Дунетон зазначив, що Вільнюський саміт дає можливість надіслати потужний сигнал Україні: "Після всіх страждань, які вони пережили, їхнє місце – в НАТО, і ми будемо раді бачити їх там".
Офіційні особи в країнах Балтії запропонували, щоб НАТО – окрім повторення формули 2008 року, згідно з якою Україна набуде членства у невизначений термін, – надала Україні офіційне запрошення до членства у Вільнюсі або розпочала процес встановлення часових рамок і конкретних умов для вступу України, навіть якщо він буде більш тривалим через війну.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що його "список побажань" для Вільнюса включає "забезпечення відповідного шляху" для України до НАТО. За його словами, напередодні саміту обговорюється "рівень політичної волі" щодо того, як швидко це зробити.
Країни, які підтримують більш швидкі дії щодо інтеграції України в Альянс, стверджують, що залежність членства від здатності України відбити повномасштабне вторгнення Росії фактично дає Путіну право вето, а це не той меседж, який хоче надіслати НАТО.
Як вони говорять, історія показує, що лише членство, а не обіцянка членства, може стримати Росію від застосування сили. Через кілька місяців після декларації НАТО 2008 року про можливий вступ України та Грузії Путін відправив російські війська до Грузії. Повільні кроки України на шляху до вступу в НАТО також не зупинили незаконне захоплення Путіним Криму в 2014 році і його повномасштабне вторгнення минулого року.
Американські чиновники говорять, що адміністрація Байдена вважає за краще, щоб країни НАТО надавали пріоритет наданню Україні постійної підтримки на полі бою. Вони вважають членство і потенційні гарантії безпеки питаннями, які мають бути вирішені в рамках остаточного врегулювання війни.
"На цьому етапі ми повинні зосередитись на практичній підтримці і на тому, як нам найкраще продовжити допомогу Україні в сфері безпеки, яку ми надаємо", – заявив високопоставлений американський чиновник журналістам у Брюсселі минулого місяця.

"Це зараз головне політичне завдання", – додав він, стверджуючи, що ширші політичні відносини між НАТО і Україною після завершення війни будуть "дещо спірними, якщо ми не будемо абсолютно впевнені в тому, що зможемо продовжувати надавати допомогу в галузі безпеки".

Країни, які мають сильніші застереження, вказують на те, що прийняття України в той час, коли вона перебуває у стані війни з Росією, може автоматично запустити статтю V, положення НАТО про взаємну оборону, що втягне Альянс у серйозний конфлікт з найбільшою ядерною державою світу. Швидкі кроки на шляху до вступу також нібито можуть змусити Путіна посилити свою кампанію в Україні.
Чиновник зі Східної Європи сказав, що між Німеччиною, Францією і США існує "щось на кшталт пінг-понгу", в якому кожна країна вказує іншим на те, що вони мають найбільше застережень.
Незважаючи на розбіжності у поглядах, офіційні особи підкреслили важливість демонстрації згуртованості, оскільки Україна намагається зайняти якомога сильнішу позицію на можливих переговорах з Росією.
"Мета до Вільнюса – досягти угоди, яка продемонструє єдність і відчутну підтримку України, збереже політику відкритих дверей і продемонструє прогрес на шляху до членства, поважаючи при цьому занепокоєння деяких країн-членів", – зазначив неназваний британський дипломат.