FT: Чим є атаки українськими БПЛА та прориви кордону РФ

Read Time:3 Minute, 3 Second

Британське видання "Financial Times" пише, що Україна проводить "операції з формування обстановки", аби ввести в оману чи відволікти увагу російського командування і сформувати сприятливе для себе тло для контрнаступу.
"Спочатку був загадковий удар безпілотника по Кремлю. Потім було "вторгнення", незручні наслідки якого для Москви можуть змусити її перекинути фронтові війська в прикордонні регіони. Потім, наприкінці минулого тижня, Україна здійснила атаку морських безпілотників на російський шпигунський корабель у Чорному морі. У вівторок вранці до двох десятків безпілотників атакували Москву.
Напередодні довгоочікуваного контрнаступу Києва, який має на меті повернути окуповану територію, такі атаки є лише чотирма з дедалі сміливіших "операцій з формування обстановки" (англ. shaping operations), які Україна розпочала цього місяця.
Від символічних ударів до більш стратегічно важливих атак, ці операції з формування є частиною стандартної військової практики. Їхньою метою, за словами представників оборонного відомства та аналітиків, є обдурити ворога, втрутитися в його мислення та іншим чином "сформувати" поле бою перед великим наступом", – відзначають в FT.

Видання нагадує про вибух двох безпілотників над куполом Кремля 3 травня і про ранкову атаку безпілотників на Москву 30 травня, які проявили вразливість російської столиці. Також вторгнення двох груп ультраправих російських партизанів у прикордонну Бєлгородську область РФ 22 травня показало, що кордони Росії "не є непроникними".
"Успішний наступ починається з успішного психологічного наступу. Їхній [російський – ред.] бойовий дух не на найвищому рівні", – сказав високопоставлений український чиновник.

Колишній офіцер британської армії і автор книги "Як вести війну" Майк Мартін каже: "Ідея полягає в тому, щоб створити багато дилем для російського командування. Проблеми – такі як прорив лінії фронту – привертають увагу. Дилеми, навпаки, паралізують дії".

Джон Спенсер, колишній майор армії США, який очолює кафедру міської війни в Інституті сучасної війни у Вест-Пойнті, зазначає, що "операції обману" завжди були частиною війни, але зараз їхній ефект посилюється соціальними мережами.
"Це українські операції в сірій зоні, які вимагають від Росії витрачати ресурси – чи то війська, чи то інформаційні операції. Вони схожі на фокуси фокусника: вони обманюють глядача і змушують його звернути увагу на щось інше", – каже Спенсер.

FT зазначає, що операції з формування мали певний психологічний ефект у Москві, їх прокоментували у Кремлі та в блогосфері.
Представник української військової розвідки сказав, що рейд у Бєлгородську область і подібні операції покликані "завдати удару по моральному духу [росіян] і змусити їх передислокувати війська" вздовж кордону, хоча "ми поки що не бачимо жодних ознак" цього.
За словами Спенсера, "Україна використовує російський сценарій проти Росії". Москва розкручувала сценарій наступу з території Білорусі – і змусила Україну розмістити війська поблизу, а "зараз українці так само відволікають увагу Росії".
FT зазначає, що Україна успішно використовувала подібну тактику минулого літа: протягом декількох тижнів вона обговорювала ідею контрнаступу на півдні, а коли російські війська рушили туди – Київ розпочав бліцкриг на півночі, у Харківській області.
Західні офіційні особи кажуть, що не ясно, наскільки ефективним виявиться нинішній контрнаступ, але Україна продовжуватиме свої "операції з формування", поєднуючи їх з точними атаками, які мають на меті підірвати російські військові активи і можливості.
Це можуть бути дальні удари з використанням крилатих ракет "Storm Shadow", а також атаки безпілотників на "жирні цілі", як то розвідувальний корабель "Іван Хурс".
"Вони [українці] тестують і зондують, з'ясовуючи, що працює, а що ні", – сказав високопоставлений західний чиновник.

"Весь сенс цього контрнаступу полягає в тому, що ні Росія, ні [західні союзники] не знають, коли він насправді розпочався. І те, що ми бачимо зараз, – це те, що вони змушують росіян постійно гадати", – вважає він.

З української точки зору, ця "нервова невизначеність" є ключовою, підсумовує FT.