Половина українців хоча б раз ставали жертвою шахраїв в інтернеті

Read Time:2 Minute, 15 Second

Кожен другий українець хоча б раз ставав жертвою інтернет-шахраїв, а 73% найімовірніше не розпізнають "тривожні дзвіночки", які вказують на шахрайські дії в інтернеті. Про це йдеться у дослідженні Visa Stay Secure.
Згідно з ним, 7 із 10 українців переймаються, що їхні друзі чи родини можуть відреагувати на шахрайське повідомлення. Також 68% українців не впевнені у своїй здатності розпізнати онлайн-шахрайство
Кожен другий українець принаймні раз потрапляв на гачок шахраїв, а 17% ставали жертвами обману неодноразово.
"У сучасному цифровому світі шахрайство стає все більш вигадливим, а злочинці використовують нові підходи, щоб обдурити довірливих споживачів. Неважливо, про що йдеться: про посилку, затриману на митниці, прострочену підписку на стримінговий сервіс чи подарункову картку від улюбленого бренду, — шахраї застосовують надзвичайно переконливу тактику, щоб ввести жертв в обману.
Зважаючи на стрімке зростання частки цифрових платежів, зараз як ніколи важливо, щоб споживачі розуміли мову шахрайства та залишалися насторожі", — пояснив Чарльз Лобо, керівник відділу ризиків Visa в регіоні Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки.

Чому споживачі потрапляють "на гачок"?
Респонденти, які вважають себе обізнаними щодо тактик онлайн-зловмисників, з більшою імовірністю натиснуть на фальшиве посилання або повірять шахрайській пропозиції.
Так, 54% "обізнаних" українців купляться на повідомлення, що містить гарні новини, а 42% відреагують на прохання виконати термінові дії, тоді як серед тих, хто сумнівається у своїй пильності, так само вчинять 48% та 32% відповідно.
Найменше українці вірять проханням перевстановити пароль через потенційний витік даних: для 85% опитаних повідомлення такого змісту — в трійці найбільш підозрілих. Набагато менше занепокоєння викликають:
СМС про статус відправлення, що доставляється (такі повідомлення підозрілими вважають 28% респондентів); електронні листи з оголошенням про розпродаж або появу нового продукту (27%); прохання надати відгук про нещодавній досвід (17%).
Усіма цими способами комунікації можуть скористатися шахраї.
Майже кожен другий (49%) українець повідомив, що переконується, що листа надіслано з дійсної електронної адреси, тоді як лише 43% перевірятимуть, чи прикріплено до повідомлення назву або логотип компанії.
Менше половини респондентів шукатимуть у листі номер свого замовлення (42%) або банківського рахунку (32%), а 40% перевірятимуть правильність написання слів.
У Visa також роз’яснили, що на шахрайство можуть вказувати такі меседжі:
хибне відчуття терміновості – кіберзлочинці часто наголошують на терміновості, щоб спонукати людей діяти, наприклад, натиснути на посилання або відповісти відправнику. 27% українців попадуться на повідомлення про загрозу безпеці (викрадення пароля чи витік даних). Повідомлення від державної установи чи правоохоронних органів зможе обдурити 32%. Гарні новини – кожен другий респондент виконав би дію, про яку просять шахраї, якби повідомлення містило гарні новини, наприклад "безкоштовний подарунок" 35% українців перейдуть за посиланням або дадуть відповідь на повідомлення, якщо воно пропонує фінансову можливість; прохання виконати дії -35% респондентів відповіли б на повідомлення, що містить прохання виконати дії, хоча найбільш підозріло українці ставляться до прохання змінити пароль.