78% жителів прифронтових регіонів на щоденній основні споживають новини, з них 6% опитаних щодня читають новини з російських джерел. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 7-12 серпня серед мешканців 10 прифронтових регіонів.
"78% респондентів на щоденній основні споживають новини. Ще 12% споживають досить регулярно (3-4 рази на тиждень). Лише 10% споживають новини 1-2 рази на тиждень чи рідше.
Для 97% респондентів досить або дуже важливо стежити за новинами про події в Україні (зокрема, для 67% це дуже важливо)", – зазначають соціологи.
Абсолютна більшість респондентів насамперед отримують новини з національних (54% отримують щодня) та місцевих (59%) джерел. Із загалом міжнародних джерел 28% отримують на щоденній основі новини плюс 37% отримують щотижня.
Водночас 16% респондентів повідомили, що на щотижневій чи щоденній основі отримують новини з російських джерел, зокрема 6% щодня користуються російськими джерелами. Серед цих респондентів, які щодня/щотижня користуються російськими джерелами, 44% користуються і провладними, і опозиційними джерелами, 22% – провладними, 21% – опозиційними.
Основними мотивами читання російських джерел інформації опитувані назвали зіставлення інформації (17%), інтерес до подачі інформації в Росії (14%), проросійські настрої (11%), бажання бути поінформованим про події в Росії через важливість для України (11%), розуміння бачення подій росіянами (10%).
Найбільше опитаних цікавлять місцеві новини (25% зараховують цю тему до однієї з трьох найбільш цікавих для себе) і загальноукраїнські новини (25%). Далі йдуть економіка країни (19%), міжнародні новини (крім Росії) − (19%), соціальні проблеми (15%), науково-пізнавальні/освітні програми (15%) і здоров’я (15%).
Щодо новин, які опитані хотіли би отримувати більше, то 57% назвали інформацію про хід війни. Далі йдуть інформація про наявні програми держпідтримки для громадян (39%), про доступні в громаді послуги (36%) і плани відбудови (33%).
Соціологи кажуть, що 65% респондентів віддають перевагу отриманню новин у форматі відео, причому переважно мова йде про відео до 15 хвилин. Також 53% віддають перевагу коротким інформаційним повідомленням. Обирають зображення 25%, а довгі статті готові читати лише 6%. Формат подкастів чи радіо приваблює 7%.
Дослідження тривало 7-12 серпня. Методом онлайн інтерв’ю опитали 1000 дорослих мешканців прифронтових регіонів. За звичайних обставин статистична похибка загальної вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн-ефекту і особливостей застосованого методу дослідження) не перевищувала 3,1%.
Водночас соціологи кажуть, що за умов війни можуть виникати додаткові систематичні відхилення вибірки, зумовлені наслідками російської агресії. Також потрібно враховувати особливості використаного методу (онлайн-інтерв'ю).
Дослідження було підтримано Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Інші Новини
Президент Латвії: Європа не зможе відбити ракетну атаку
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс зазначає, що війна з використанням дронів в Україні розвивається "блискавично", і що заходи з підготовки до...
Путін звинуватив українську владу в “диктатурі” та відмові від виборів
Президент Росії Володимир Путін знову виступив зі звинуваченнями на адресу українського керівництва, заявивши, що влада України нібито «узурпувала» владу і...
Зеленський розповів про результати саміту “Карпатської вісімки”
За підсумками першого саміту Карпатської інтеграційної ініціативи до підписання підготували понад 50 угод загальною вартістю понад €1 млрд. Значна частина...
Уряд спростив ліцензування та роботу аптечних мереж
Кабінет міністрів України затвердив зміни до ліцензійних умов роботи аптек. Нові правила спрощують відкриття та розширення аптечних мереж, дозволяють гнучкіше...
В Україні обмежили забір води для частини бізнесу через маловоддя
В Україні з 18 вересня знову введено тимчасові обмеження на забір води з поверхневих водойм для частини підприємств та інших...
Кабмін скоротить зайві вакансії та перегляне кількість заступників міністрів
Уряд України вирішив переглянути чисельність працівників центральних органів виконавчої влади, скоротити зайві вакантні посади та оцінити необхідність нинішньої кількості заступників...
