Позиція Німеччини сповільнює запропоновану реформу фонду, з якого ЄС покриває витрати на допомогу Україні зброєю – мова про виділення 5 млрд євро на рік. Про це пише видання The Financial Times з посиланням на джерела.
Європейський фонд миру потребує додаткового фінансування, щоб країни ЄС могли частково отримати відшкодування витрат на постачання зброї.
Але запропоноване розширення фонду до 5 млрд євро на рік затримується, оскільки країни сперечаються про те, у який спосіб змінити фонд, щоб він краще відповідав потребам України і допомагав європейській збройовій промисловості задовольняти їх.
"Брюссель каже: "Спочатку заплати, потім отримай відшкодування", – сказав один з посадовців ЄС, який брав участь у переговорах. Але Німеччина та інші країни, які виступають за відхід від моделі відшкодування, стверджують, що вони не повинні цього робити.
Берлін перебуває в умовах жорстких бюджетних обмежень після рішення конституційного суду, який висловив незгоду з бюджетними домовленостями.
Німеччина вимагає, щоб вартість зброї, яку вона постачає Києву на двосторонній основі, зараховувалася як її частка у фонді. Менші країни кажуть, що це різко скоротить обсяг фонду.
"Вони (німці) не хочуть говорити ані "так" грошам, ані "ні", не будучи впевненими в тому, що (умови) прийнятні для них", – сказав високопосадовець ЄС, який брав участь у дискусіях з лідерами минулого тижня, говорячи про позицію Німеччини.
На саміті ЄС 1 лютого канцлер Німеччини Олаф Шольц наполягав на тому, що угода щодо запропонованої реформи Європейського фонду миру має включати пропозиції, зроблені країнами-членами, стверджують джерела.
Великі вкладники фонду кажуть, що невеликі країни, такі як держави Балтії, отримали великі компенсації з фонду за відправку застарілої зброї радянських часів в Україну і використали ці гроші для модернізації власних озброєнь.
Іншим каменем спотикання є швидкість, з якою Європейський фонд миру перейде від відшкодування витрат країнам до фінансування контрактів на постачання зброї.
Країни з великою збройовою промисловістю, такі як Німеччина та Франція, наполягають на швидких змінах та "отримають найбільшу вигоду", сказав представник ЄС, і "інші дуже добре це розуміють".
Офіційні особи, які беруть участь у переговорах, кажуть, що вони прагнуть знайти компромісне рішення до кінця лютого.
Інші Новини
У МЗС підтвердили, що Сибіга зустрінеться з Сікорським на тлі загострення відносин
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга у п’ятницю перебуватиме з візитом у Варшаві, де зустрінеться зі своїм польським колегою Радославом Сікорським....
Україна та Німеччина створюють ППО для перехоплення балістики в Європі
Україна та Німеччина працюють над створенням системи протиповітряної оборони, яка має перехоплювати балістичні ракети та в перспективі посилити безпеку не...
Кислиця пояснив, чи може Польща стати на шляху Україні в ЄС
Підстав вважати, що Польща може скористатися своїм правом вето для блокування євроінтеграції України, у Києва немає. Про це перший заступник...
Швеція переходить на українську транслітерацію Києва, Одеси та Донбасу
Міністерство закордонних справ Швеції офіційно переходить на українську транслітерацію назв українських міст і регіонів, відмовившись від русифікованих варіантів. Про це...
Варшава відреагувала на масовану атаку РФ по українській столиці
Міністерство закордонних справ Польщі засудило масовану російську атаку по Україні, основною ціллю якої став Київ, і заявило, що відповідальність за...
Сікорський зустрінеться з Сибігою: про що говоритимуть глави МЗС
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у п'ятницю, 3 липня, зустрінеться у Варшаві з главою МЗС України Андрієм Сибігою. Переговори...
