Українці стали брати більше кредитів, але загалом ніша кредитування

Read Time:1 Minute, 50 Second

У березні 2024 року кількість виданих кредитів в Україні дещо зросла в порівнянні з показниками лютого — на 13,7%. Але в цілому сектор кредитних послуг продовжує перебувати у стані стагнації. Про це, зокрема, говорить народний депутат Данило Гетманцев.
Згідно з отриманими даними Нацбанку, у березні 2024 року залишок гривневих кредитів зріс лише на 1,9% у порівнянні з показниками лютого. Однак при порівнянні з аналогічним періодом минулого року різниця більш суттєва — приріст склав 7,1%. Тобто приблизно +49,4 млрд грн.
Водночас варто звернути увагу на нерівномірність роздрібного та корпоративного кредитування:

Роздрібні кредити впродовж року виросли на 15,8%.
Корпоративні кредити продемонстрували менше зростання — 3,8%.

Однак кредити населенню в Україні займають лише 30% у структурі всього кредитного портфеля. Решта — це саме корпоративні кредити.
Після початку повномасштабної війни динаміка кредитування демонструє доволі суттєві коливання. Після 24 лютого 2022 року спостерігалося стрімке падіння активності, а поступова стабілізація та відновлення стали помітними лише влітку 2023 року. Однак навіть станом на зараз досягти передвоєнних показників не вдалося.
Втім, слід зазначити, що є деякі винятки з загальної картини. Яскравим прикладом є зростання обсягу іпотечних кредитів, які у 2023 році досягли 8,85 млрд грн, зрівнявшись з передвоєнним 2021 роком. Однак тут варто зауважити, що істотний вплив на це має програма доступної іпотеки єОселя, яку банки розглядають як відносно безризикову. А для багатьох внутрішньо переміщених осіб це єдина можливість придбати нове житло на пільгових умовах. Тому саме цей сектор кредитування демонструє зростання. Більшість інших справді перебувають в стагнації.
За результатами опитувань та власних спостережень спеціалістів Kurs Finance, є доволі чіткий перелік причин, чому зараз українці не користуються послугами кредитування без вагомої потреби:

Економічна нестабільність та невизначеність, а також доволі активна інфляція.
Страх втрати роботи або джерела доходів.
Необхідність зберігати заощадження для екстрених ситуацій.
Обмежена доступність кредитів для деяких громадян.
Психологічний чинник: стан невизначеності, стрес, невпевненості у майбутньому.

Важливо додати, що зменшення кількості споживчих та корпоративних кредитів має безпосередній вплив на роботу банків: знижуються відсоткові прибутки, скорочується кредитний портфель, накопичується надлишкова ліквідність, зростає конкуренція тощо.
Наразі складно говорити, коли ніша кредитування в Україні повернеться до передвоєнних показників та продемонструє стрімкий розвиток. Ймовірно, це станеться вже після завершення бойових дій. Однак будувати будь-які прогнози сьогодні практично неможливо.
Анатолій Рубан, автор розділу Курс Finance