Після 2014 року в Україні спостерігається тенденція зниження числа тих, хто відносить себе до православних. Частка таких зменшилася із 70% у 2014 році до 61% у 2023 році і до 55% у 2024 році. Про це свідчать дані опитування Центру Разумкова.За цей час дещо більшою стала частка греко-католиків (вона зросла з 8% до 12%). Ще 10% назвали себе "просто християнами", а 18% відповіли, що не відносять себе до жодного з релігійних віросповідань.Як зазначають соціологи, декларування респондентами належності до певної релігійної організації, церкви не завжди пов’язано з ідентифікацією себе як віруючого.Так, 10% вірних Православної церкви України (ПЦУ), 9% вірних УПЦ Московського патріархату, 2,5% вірних Української греко-католицької церкви (УГКЦ) віднесли себе до тих, хто коливається між вірою і невір’ям.Серед "просто православних" віруючими себе назвали 73%, тоді як 19% – тими, хто коливається між вірою і невір’ям, 1% – невіруючими, 2% – байдужими до питань релігії."Це дозволяє припускати, що віднесення себе частиною громадян до православних пов’язане більшою мірою з соціокультурною чи етнічною ідентичністю, ніж з власне релігійною", – вважають автори дослідження.Релігійність в УкраїніЯк зазначаю в Центрі Разумкова, упродовж усього періоду досліджень українське суспільство демонструє досить високий рівень релігійності. Зокрема, станом на кінець 2010 року, порівняно з 2000 роком, число громадян, які визнають себе віруючими, зросло з 58 до 71%. Надалі, впродовж 2010-2020 рр., частка віруючих серед дорослих громадян України становила в середньому 70%.Водночас, дослідження 2014 року зафіксувало зростання, порівняно з "довоєнним" 2013 роком, числа віруючих з 67% до 76% – що є характерним для суспільства, що опинилось у стресовій ситуації. Цей показник досі залишається найвищим за всі роки спостережень; надалі він знижувався і становив наприкінці 2021 року 68% опитаних. Із початком повномасштабної російської агресії він зріс до 74%, але у 2023-2024 рр. знижувався (до 70,5% у 2023 році і 68% у 2024 році.Водночас 22% опитаних заявили, що після початку повномасштабної війни Росії проти України (після лютого 2022 року), за їхньою самооцінкою, стали більш релігійними і віруючими людьми, ніж були раніше, 4%- менш релігійними і віруючими людьми, ніж до війни, а 69% – що жодних змін у їхньому ставленні до релігії та віри не сталося.Опитування проводилося методом face-to-face з 25 по 31 жовтня 2024 року серед 2017 респондентів лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Інші Новини
Мерц назвал ППО головною слабкістю України: Німеччина шукає рішення
Протиповітряна оборона залишається найбільшою вразливістю України, а Німеччина разом із партнерами шукає додаткові можливості для її посилення. Про це заявив...
Зеленський: Бельгія передасть Україні три F-16 до кінця року
Бельгія планує до кінця 2026 року передати Україні три винищувачі F-16, які використовуватимуться для виконання бойових завдань. Про це президент...
Посланець Кремля провів нові переговори у Вашингтоні, обговорили Україну – журналіст
Спецпредставник президента РФ Кирило Дмитрієв 28 вересня перебував у Вашингтоні, де провів новий раунд переговорів з американськими посадовцями щодо можливого...
США можуть послаблювати санкції проти РФ в обмін на звільнення політв'язнів – The Atlantic
Адміністрація президента США Дональда Трампа опрацьовує новий підхід до відносин із Росією, за якого звільнення російських політичних в'язнів може стати...
Британія пропонує поширити свою “ядерну парасольку” на дев'ять країн Європи
Велика Британія пропонує поширити дію свого національного ядерного стримування на дев'ять країн-партнерів по Об'єднаних експедиційних силах (JEF). Йдеться про Фінляндію,...
Трамп заперечив готовність послабити санкції проти Ірану
Президент США Дональд Трамп заявив, що не пропонував Ірану послаблення санкцій або доступу до заморожених коштів в обмін на поступки...
