РФ намагалася обійти санкції через Туреччину під виглядом фінансування АЕС – WSJ

Read Time:2 Minute, 19 Second

Після заморожування валютних резервів Центробанку Росія намагалася створити в Туреччині "офшорний доларовий резерв" для фінансування своїх міжнародних угод та обходу санкцій США. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на джерела, знайомі із ситуацією. Як працювала схема Згідно з планом, Росія та Туреччина домовилися, що Газпромбанк, який на той момент не перебував під санкціями, надасть кредит у розмірі близько $9 млрд для будівництва атомної електростанції "Аккую". Будівництвом займалася держкорпорація "Росатом", яка також не перебувала під санкціями.Гроші мали надходити на рахунок найбільшого державного банку Туреччини – Ziraat Bankası. Звідти вони перераховувалися б російським компаніям, які також мали рахунки в цьому банку. Прихованим донором цих коштів мав стати Центробанк РФ. Такий механізм дозволяв уникнути прямої взаємодії з фінансовою системою США.Туреччина, зі свого боку, мала вигоду у вигляді додаткового припливу доларової ліквідності у свою фінансову систему. Чому схема не спрацювалаРосійська сторона встигла перевести понад $5 млрд через два американські банки — JPMorgan і Citigroup. Влітку 2022 року Газпромбанк надіслав $3 млрд через Citigroup на рахунки АЕС у турецькому Ziraat Bankası. Ще понад $2 млрд пройшли через JPMorgan.Однак коли Росія спробувала відправити черговий транш у розмірі $2 млрд, Міністерство юстиції США втрутилося і заморозило ці кошти.У 2024 році американські прокурори почали вивчати можливість конфіскації цих грошей через судовий позов. Проте адміністрація Байдена призупинила цей процес через побоювання, що він може зашкодити відносинам із Туреччиною. Вашингтон остерігався, що це підірве співпрацю з Анкарою у стратегічно важливих питаннях — від боротьби з тероризмом до зусиль із врегулювання ситуації в Сирії та Газі.За даними джерел WSJ, після замороження резервів Центробанку РФ у лютому 2022 року голова відомства Ельвіра Набіулліна та російські держкорпорації отримали безпосереднє доручення з Кремля знайти способи використання цих коштів.Американські слідчі підозрюють, що до цієї схеми могли бути причетні й інші високопоставлені російські чиновники, а також один із головних помічників президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана – глава Національної розвідки Ібрагім Калин.У Росатомі заявили, що всі кошти, виділені на будівництво АЕС, були спрямовані на фінансування проєкту, оплату підрядників та виконання соціальних і фінансових зобов’язань у Туреччині. Представники Центробанку РФ, Газпромбанку та Ziraat Bankası відмовилися від коментарів. Будівництво першої в Туреччині атомної електростанції "Аккую" потужністю 4800 МВт російським Росатомом продовжується у Середземноморському регіоні Туреччини. Ввести в експлуатацію перший блок планується у липні 2025 року. У червні 2024 року в РФ заявляли, що Росатом з ймовірністю 90% отримає для реалізації проект другої турецької АЕС у Синопі. У вересні Siemens заявила, що не постачатиме обладнання для турецької АЕС, що будується Росатомом. Всього Туреччина планує побудувати три чотириреакторні атомні електростанції та доповнити їх малими та середніми реакторами (ММР) загальною потужністю генерації 20 000 МВт для диверсифікації структури виробництва електроенергії. США вже пропонували туркам свою допомогу, щоби витіснити з ринку росіян. Водночас Анкара розглядає пропозиції з боку корейських та китайських компаній.