ЄС має змінити боргову політику для збільшення витрат на оборону – аналітики

Read Time:2 Minute, 27 Second

Німеччина та Європа загалом мали б фінансувати зростання військових витрат шляхом запозичень, а не скорочення своїх бюджетів. Про це свідчить аналіз Кільського інституту світової економіки.Зазначається, що аналітики Кільського інституту дослідили фінансування нарощування військових сил і воєн із 1870 по 2020 рік. Аналіз базується на щойно зібраній детальній статистиці державних витрат для 22 країн, а також на даних про податки та борг.Проведене дослідження показує, що нарощування військових сил за останні 150 років зазвичай фінансувалося за рахунок дефіциту, а також податків, але не через скорочення бюджету. Тож аби збільшити витрати на оборону, Німеччина та Європа повинні взяти борг, а не наполягати на збалансованому бюджеті, вважають автори аналізу."Безпека Європи не повинна бути під загрозою через фіскальні правила, такі як боргове гальмо (ліміт на державний борг), інакше може повторитися серйозна помилка британської економічної політики та умиротворення 1930-их років. Німеччина та Європа повинні швидко та в достатньому обсязі інвестувати в оборону, щоб від самого початку стримувати подальші атаки Росії", – йдеться в дослідженні.На думку аналітиків, країни мають три варіанти фінансування різко зростаючих витрат на оборону: запозичення, підвищення податків і скорочення бюджету. Протягом останніх 150 років уряди переважно фінансували військове озброєння, беручи борги, що часто супроводжувалося підвищенням податків.При цьому скорочення видатків в інших сферах, таких як соціальне забезпечення та охорона здоров’я, освіта, зовнішні чи внутрішні справи та економіка, були винятком у періоди нарощування військових сил і, якщо й відбувалися, майже не сприяли їхньому фінансуванню."Як економічна теорія, так і наші емпіричні результати свідчать про те, що Німеччина та Європа повинні покладатися насамперед на боргове фінансування в короткостроковій перспективі, щоб швидко збільшити витрати на оборону», – зазначив директор Дослідницького центру міжнародних фінансів Кільського інституту світової економіки та співавтор аналітичної записки "Зброя та зростання: економічні наслідки нарощування оборони" Крістоф Требеш.Одним із прикладів небезпеки збалансованої бюджетної політики перед загрозою військового агресора є Велика Британія 1930-их років. Казначейство наполягало на збалансованому бюджеті та не допускало великих інвестицій в оборону приблизно до 1937 року, хоча нацистська Німеччина різко збільшила свої військові витрати. У результаті, коли нацистська Німеччина напала, Британія була недостатньо підготовлена до війни, згадують автори."Німеччина та Європа повинні уникати серйозної помилки британської фіскальної політики та діяти швидко та рішуче. Велика війна в Європі обійдеться у багато разів дорожче, ніж інвестиції в ефективний засіб стримування зараз", – наголошує Требеш.Автори аналізу рекомендують звільнити витрати на оборону в Німеччині та Європі загалом від фіскальних правил, таких як боргове гальмо. Європейський механізм фінансування чи німецький спеціальний фонд були б альтернативними, але менш ефективними рішеннями.Проблему високого боргового тягаря можна вирішити за рахунок збільшення податкових надходжень і реформування соціальних трансфертів і субсидій. Крім того, витрати на оборону сприяють інноваціям і зростанню, що, своєю чергою, збільшує податкові надходження та знижує коефіцієнт боргу."Фінансування необхідного військового нарощування переважно за рахунок скорочення бюджету буде недостатнім і суперечить даним за останні 150 років. Однак, зрештою, багато що залежатиме від того, наскільки ефективно будуть витрачені будь-які щойно запозичені гроші", – підсумував Требеш.