Україна не змогла домовитися з кредиторами про реструктуризацію виплат на 2,6 млрд доларів. Переговори проходили в період з 15 по 23 квітня.Що це за борг і чому кредитори не пішли назустріч Україні – в матеріалі.Борг виник внаслідок дії механізму ВВП-варантів, який передбачає, що Україна виплачує кредиторам досить високі відсотки від зростання ВВП. Причому виплата відбувається через рік після публікації офіційних даних про зростання економіки.Держстат підрахував ВВП 2023 року у квітні 2024 року – зростання становило 5,5%. Це сталося через те, що економіка в другий рік війни адаптувалася і після падіння майже на 30% у 2022 році почала відновлюватися. Таким чином, зараз кредиторам потрібно виплатити суму в 2,6 млрд доларів.Звідки виникли ВВП-варанти і як вони працюютьІсторія ВВП-варантів почалася з 2015 року, коли Україна домовилася з кредиторами про списання майже 4 млрд доларів зовнішнього боргу і перенесення термінів виплати 15,4 млрд доларів на 4 роки.Саме тоді як компенсацію власникам українських паперів, які зазнали втрат після списання частини боргу, Мінфін під керівництвом Наталії Яресько запропонував виплачувати їм відсотки від зростання ВВП.Було випущено ВВП-варанти з такими умовами: якщо річне зростання економіки вище 3%, але не більше 4%, кредитори отримають 15% від номінальної суми зростання ВВП, що перевищує 3%. Якщо економіка зростатиме швидше, ніж на 4% на рік, то розмір виплати збільшується: до 15% додадються 40% від суми, що перевищує зростання в 4%.Досі Україна проводила виплати за варантами лише один раз. У 2021 році кредитори отримали близько 40 млн доларів за підсумком зростання ВВП у 2019 році на 3,2%.Що Україна запропонувала кредиторам і що отримала у відповідьЗа інформацією Мінфіну, під час квітневих переговорів кредиторам було запропоновано нові умови. По-перше, Україна запропонувала обміняти варанти на додаткові єврооблігації, випущені в рамках реструктуризації 2024 року. Згідно з цією опцією, інвестори отримають той самий набір облігацій A і B, що й власники єврооблігацій минулого року, у співвідношенні: на кожну 1 одиницю варантів – 1,35 одиниці облігацій. Друга опція передбачає зміну умов випуску ВВП-варантів наступним чином: виплати за 2025-2028 роки скасовуються; можливість викупити/скасувати ВВП-варанти буде подовжено до травня 2029 року, водночас ціна викупу прогресивно зростатиме з 85 у 2026 році до 100 % у 2029 році. Реструктуровані варанти (з виплатами у 2029-2041 роках) матимуть ті самі характеристики, що й чинні варанти, крім опціону викупу. Власники отримають 36,6 центів облігацій A і облігацій B на кожні 100 центів варантів.Від кредиторів надійшли зустрічні умови.Спеціальний Комітет зі свого боку заявив, що об'єднує власників понад 30% варантів, і запропонував Україні сплатити 75% платежу, що припадає на травень цього року, власникам варантів за зростання ВВП у 2023 році та випустити нові облігації C зі ставкою 7,75% на суму 209 млн доларів. "Україна відхилила цю пропозицію", – зазначили в Мінфіні.Переговори не провалилися – Україна налаштована продовжити діалогАле відсутність домовленостей не означає, що переговори провалилися остаточно, зазначив голова аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.Він підкреслює, що в тому ж повідомленні уряду зазначається, що переговори з кредиторами будуть продовжені, що підтверджується в тому ж повідомленні уряду. "Україна має намір продовжити взаємодію з утримувачами варантів і розглянути всі доступні варіанти реструктуризації", – йдеться в ньому.Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що умови компенсації для кредиторів не відповідають економічним реаліям країни в умовах війни. Виходячи з його коментаря випливає, що відносно невелике відновлення економіки після обвалення на 30% навряд чи можна вважати істотним економічним успіхом."ВВП-варанти були створені для економічної реальності, якої вже не існує. Помірне зростання ВВП України у 2023 році не свідчить про економічне процвітання – це лише крихке відновлення після майже 30% падіння, спричиненого повномасштабною війною РФ проти України", – заявив Марченко.Україна зберігає налаштованість на проведення конструктивних переговорів з усіма власниками ВВП-варантів, щоб знайти рішення, яке дасть змогу забезпечити довгострокову боргову стійкість без загроз для відновлення країни, зазначили в Мінфіні. Перший заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк вважає, що панікувати через відсутність домовленостей із кредиторами і говорити про дефолт поки що зарано. Для узгодження компромісного варіанту є ще мінімум місяць. "Є ще час до 31 травня", – зазначив Железняк.
Інші Новини
Декларацій про доходи стало більше: українці відзвітували про понад 320 млрд грн
Українці протягом січня - липня 2026 року задекларували 323,9 млрд грн доходів, отриманих торік. Це на 16 млрд грн більше,...
Українцям відкрили шлях до іноземних акцій за гривню: як це працюватиме
Українці отримали можливість використовувати гривню для придбання іноземних акцій та біржових фондів усередині країни. Така можливість з'явилася після чергового послаблення...
Південнокорейський виробник починає будівництво заводу ШІ-чипів у США за $3,9 млрд
Південнокорейська SK hynix розпочинає будівництво свого першого виробничого підприємства у США. Компанія інвестує $3,87 млрд у завод передового пакування пам'яті...
Воєнні витрати повернули економіку Росії до зростання
Російська економіка у другому кварталі 2026 року зросла на 1,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У першому кварталі ВВП...
USDA очікує більший урожай зерна в Україні, але менший експорт
Міністерство сільського господарства США підвищило прогноз урожаю основних зернових культур в Україні у 2026/2027 маркетинговому році. Водночас оцінку можливого експорту...
Cisco перевищила прогнози на тлі попиту на інфраструктуру для ШІ
Cisco Systems завершила четвертий фінансовий квартал краще очікувань аналітиків завдяки стійкому попиту на мережеве обладнання та інфраструктуру для штучного інтелекту....
