Вгору чи вниз: куди піде долар

Read Time:2 Minute, 43 Second

Минулого тижня котирування безготівкового долара на міжбанківському валютному ринку продемонстрували рекордний для 2025 року темп зростання. За 5 робочих днів – з 21 по 25 квітня 2025 року – вони зросли на 52 копійки та до закриття торгів досягли позначки 41,805 грн на позиції «бід» та 41,825 грн на позиції «оффер». Причиною стрибка курсу долара стали як економічні, і політичні передумови. Насамперед валютний ринок вкрай негативно відреагував на зрив переговорів у Лондоні 23 квітня, де очікувалася зустріч делегацій США, Англії, Франції, Німеччини та України. Відмова президента Зеленського визнати Крим частиною Росії стала формальною причиною неявки американської делегації на чолі з держсекретарем Марко Рубіо. Другим фактом, який також негативно сприйняв валютний ринок, став провал реструктуризації частини ВВП варантів України на суму 2,6 млрд доларів США. У засобах масової інформації заговорили про можливість дефолту України вже у травні 2025 року. Також на валютний ринок продовжує тиснути ситуація з падінням американського долара до інших провідних валют, насамперед, до євро. Минулого понеділка 21 квітня євро досяг позначки 1,1573 долара, а в Україні його вартість впритул підійшла до позначки 48 грн. Компанії, що займаються імпортом європейських товарів, зіткнулися з необхідністю купувати євровалюту набагато дорожче запланованих рівнів. Два дні вони тримали паузу, а коли в середу 23 квітня котирування на FOREX знизилися в район 1,1308-1,1330, почали активну скупку, що ще більше підштовхнуло котирування на міжбанку. Національний банк у ситуації, що склалася, ухвалив єдино правильне рішення: було майже в 2 рази збільшено обсяг валютних інтервенцій. Минулого тижня НБУ продав 618,9 млн доларів, проте не зупинив, а лише сповільнив падіння національної валюти. У зв'язку з цим виникає закономірне питання: Куди піде долар – вгору чи вниз? У квітні Національний банк несподівано ухвалив рішення залишити незмінною облікову ставку НБУ на рівні 15,5% річних. Мета НБУ – приборкати інфляцію, повернути її до цільового показника 5%. Падіння гривні до іноземних валют підігріває інфляцію, оскільки зростають ціни на всі імпортні товари, паливо тощо. Піднімаючи облікову ставку, Нацбанк підвищує вартість гривні в країні і тим самим перешкоджає надмірному зростанню курсу долара. Водночас на Інститутській, 9 чудово розуміють, що надто висока ставка – це удар по і так ослабленій українській економіці, і роблять все, щоб підтримати галузі, що генерують валютні потоки в країну – металургію, сільське господарство, IT-послуги тощо. Балансування між інтересами імпортерів (включаючи постачальників оборонної продукції) та експортерів – найскладніше завдання, з яким поки що досить майстерно справляється Нацбанк. Саме тому він не вибрав стратегію планомірного ослаблення національної валюти (що було б цікаво для експортерів) чи, навпаки, утримання курсу долара на одному рівні, про що імпортери можуть лише мріяти. Нацбанк демонструє керовану «курсову гнучкість»: спочатку дозволяє долару зрости на кілька десятків копійок, даючи можливість експортерам вигідно продати валютний виторг, а потім спритними зусиллями робить так, що курс знижується, від чого виграють імпортери. Таким чином, останні місяці курс долара не йде вгору і не падає вниз, а коливається в відносно широкому діапазоні. Проте варто розуміти, що так буде не завжди. Чим далі, тим Нацбанку все складніше підтримувати стабільну стабільність. Отже, певного моменту відбудеться перехід на наступну сходинку: курс долара зросте, наприклад, до 42,00-42,20 грн, і вже в тому районі відновиться стратегія «утримання в діапазоні». У довгостроковій перспективі гривня не має іншого варіанту, крім падіння. Але Нацбанк робить так, щоб він був не різким. Тому найближчим часом буде і вгору, і вниз.