ISW оцінив проблеми економіки РФ та можливий вплив санкцій, обіцяних Трампом

Read Time:3 Minute, 3 Second

Політика російського Центробанку, спрямована на підтримку внутрішньої стабільності, що здається, в РФ, насправді посилює економічну нестабільність Росії. У такій ситуації вторинні санкції проти Москви, запровадження яких допускає адміністрація Дональда Трампа, ймовірно, могли б ще більше вплинути на економіку Росії. Про це йдеться в новому звіті Інституту вивчення війни. Аналітики ISW констатують, що Центральний банк Росії продовжує зусилля для підтримки видимості внутрішньої економічної стабільності, водночас проводячи політику, яка, ймовірно, посилить економічну нестабільність Росії. 17 липня агентство Bloomberg повідомило, посилаючись на щомісячний звіт Центробанку РФ, що річний рівень інфляції з поправкою на сезонні фактори (SAAR) у Росії знизився до 4% у червні 2025 року, що відповідає цільовому показнику рівня інфляції в Росії. Однак SAAR є короткостроковим показником, і його зниження навряд чи позитивно вплине на російську економіку в довгостроковій перспективі, зауважують фахівці ISW. Вони нагадують, що зусилля Центробанку РФ, спрямовані на те, щоб втримати сильний рубль, підвищують купівельну спроможність Росії на світових ринках — що, своєю чергою, знижує рублеву вартість імпортних товарів, таких як устаткування та технології. Це знижує витрати на виробництво та інфляційний тиск на фірми, які покладаються на імпортні компоненти. Зміцнений рубль пом’якшує удар західних санкцій, оскільки робить паралельний імпорт дешевшим, а замінники — доступними. На цьому тлі ISW оцінює, що вторинні санкції проти РФ, «ймовірно, ще більше вплинуть на російську економіку, підриваючи доходи від російської нафти та можливості дешевшого імпорту за допомогою зміцненого рубля, що є критично важливими інструментами Кремля у фінансуванні його війни проти України».Інститут вивчення війни також нагадує, що неприйнятно високі виплати російським солдатам та наслідки нестачі власної робочої сили у РФ, ймовірно, ще більше дестабілізують російську економіку, незалежно від заяв Кремля про економічну стабільність. Російська стратегія стимулювання набору добровольців шляхом пропонування великих одноразових виплат новобранцям та одночасні зусилля Росії щодо швидкого розширення оборонно-промислового комплексу (ОПК) вимагають від Росії значного збільшення виплат як для підтримки набору військовослужбовців, так і для збільшення робочої сили, задіяної в ОПК. Враховуючи високий рівень втрат РФ на полі бою, Росії вже довелося значно збільшити одноразові виплати на регіональному та федеральному рівнях, щоб стимулювати росіян підписувати військові контракти, а не братися за інші види діяльності. Конкуренція між російським ОПК та цивільними підприємствами підвищує середню зарплату в цій сфері та загалом підвищує ціни у сфері послуг, нагадують в ISW. Ці фактори, у поєднанні з нестачею робочої сили в цивільному та оборонному секторах, ймовірно, обумовлюють розрив між вартістю товарів та послуг, який фіксує звіт Центрального банку РФ. Своєю чергою, це обмежує економічне зростання Росії, її зусилля з нарощування збройних сил та оборонного виробництва.ISW продовжує оцінювати, що Росія не може нескінченно компенсувати поточний рівень своїх втрат у війську без примусової мобілізації резервістів, яку Володимир Путін вочевидь не бажає проводити. Водночас російська економіка не може собі дозволити і подальше підвищення виплат новобранцям. «Росія фактично спалює свічку з обох боків, одночасно послаблюючи монетарну політику для стимулювання короткострокового зростання, та водночас розширюючи бюджетні витрати для підтримки військових зусиль. Ця стратегія, ймовірно, негативно вплине на російську економіку, послаблюючи купівельну спроможність споживачів, девальвуючи рубль у середньостроковій та довгостроковій перспективі та створюючи глибшу макроекономічну нестабільність», — констатує ISW.Тим часом з’явилися повідомлення, що російські банкіри приватно висловлюють стурбованість щодо зростання кількості прострочених та неоплачених кредитів, попри заяви Центрального банку Росії про економічну стабільність. Агентство Bloomberg 17 липня повідомило, що неназвані керівники «деяких найбільших банків Росії» приватно обговорювали звернення за державною допомогою, якщо рівень таких «поганих» кредитів у їхніх портфелях продовжуватиме зростати протягом 2025 року. За даними Bloomberg, рівень таких кредитів, виданих російськими банками, зріс на 1,2% у 2025 році та може зрости до 6−7% з поточних 4% до 2026 року. ISW додає, що будь-яке банкрутство великого російського банку підірвало б давні заяви Путіна про те, що ані війна в Україні, ані західні санкції не шкодять російській економіці.