В Раді зареєстрували новий законопроєкт щодо покарань за злочини: що відомо

Read Time:2 Minute, 34 Second

У ВР зареєстрували законопроєкт, що посилить відповідальність за злочини на ґрунті нетерпимості та боротиметься з проявами дискримінації. Документ є умовою Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.Про це повідомила перша авторка законопроєкту, Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк.Також законопроєкт, у підготовці якого брало участь Міністерство внутрішніх справ, передбачає, зокрема, кримінальну відповідальність за дискримінацію, а також розширює коло осіб, які потребують захисту.За її словами, 4 серпня у Парламенті зареєстрували законопроєкт №13597 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації". Його мета – заповнити ключові прогалини в українському законодавстві, які досі дозволяють уникати відповідальності за злочини на ґрунті нетерпимості. "Законопроєкт №13597 підписали 32 народні депутати, а також підтримало Міністерство внутрішніх справ, яке долучилося до його розробки. Він надважливий як в частині захисту права людини та посилення відповідальність за дискримінацію, а також є частиною зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС", – пояснила Олена Шуляк. Парламентарка нагадала, що чинні норми кваліфікують злочини на ґрунті нетерпимості переважно як "хуліганство", або інші адміністративні правопорушення.Як наслідок, нападникам вдається обійтися лише штрафами, навіть коли йдеться про агресію проти громадських активістів. Водночас чинне кримінальне законодавство визнає злочинами на ґрунті нетерпимості лише ті, що скоєні через расу, національність або релігію.Відтак, зауважила Олена Шуляк, законопроєкт №13597 пропонує комплексні зміни, які мають посилити відповідальність за дискримінацію, наблизити українське законодавство до європейських стандартів та сприяти безпеці всіх громадян."Цей документ покликаний забезпечити справедливість та безпеку кожному. Ми маємо усунути правові прогалини й не дозволити дискримінаційним злочинам залишатись непокараними", – наголосила народна депутатка. Серед ключових змін: Розширення переліку захищених ознак. Законопроєкт пропонує включити до них сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність, стан здоров’я, національне походження, мову, місце проживання, громадянство, сімейний і майновий стан; Оновлення термінології. Поняття "нетерпимість" буде уніфіковано з чинним законом "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"; Адміністративна відповідальність. Пропонується штрафи або виправні роботи за дискримінаційні дії, навіть якщо вони не містять насильства. Вища відповідальність передбачена для посадових осіб, підприємців та при повторному порушенні; Розширення повноважень Уповноваженого з прав людини. Законопроєкт дозволяє Омбудсмену та його представникам складати протоколи про адміністративні правопорушення, а справи має розглядати суд; Кримінальна відповідальність за публічні заклики до насильства з мотивів нетерпимості. Уточнюється склад злочину за статтею 161 КК – зокрема, якщо злочин вчинено службовою особою або із застосуванням обману чи погроз; Включення до статті 300 КК заборони розповсюдження продукції, що пропагує нетерпимість. Йдеться не лише про друковані матеріали, а й про відео, кіно- та аудіопродукцію; Скасування можливості приватного обвинувачення у справах про дискримінацію без обтяжуючих обставин; Запровадження дисциплінарної відповідальності за дискримінацію. "Законопроєкт №13597 спрямований не лише на покарання проявів нетерпимості, а й на формування системної державної політики у сфері протидії дискримінації. Його ухвалення має стати кроком до більш справедливого й безпечного суспільства, де права кожної людини, незалежно від її ідентичності чи переконань, будуть захищені на рівні закону. Це також дозволить Україні виконати зобов’язання перед ЄС та посилити відповідність законодавства міжнародним стандартам у сфері прав людини", – підсумувала Олена Шуляк.