В Україні на третину зросла кількість фізосіб-банкрутів

Read Time:1 Minute, 39 Second

В Україні зростає кількість людей, які вирішують оголосити себе банкрутами. Так, понад 2,9 тисячі українців стали банкрутами за останні 5 років в Україні за даними Верховного суду. 577 українців вже подали заяви про банкрутство за перші 6 місяців 2025 року. У 52% випадків неплатоспроможним себе просять визнати чоловіки. Найбільше банкрутів цьогоріч у Києві, на Київщині та Львівщині. 577 українців стали банкрутами за пів року 2025 в Україні. Таких випадків побільшало на 33% порівняно до того ж періоду у 2024. Загалом, найбільше людей стало банкрутами торік: 926 справ, втім поточний рік ризикує наздогнати ці показники. У середньому цьогоріч щодня відкривають по 3 нові справи щодо банкрутства. Загалом 2948 справ про банкрутство громадян було відкрито за останні 5 років. Хоча й процедура банкрутства офіційно з’явилась ще у 2019 році, активно користуватись нею українці почали лише з 2021. 52% справ з 2021 року стосуються чоловіків, а 48% — жінок. Гендерна різниця не є критичною та зберігається майже щороку. Наприклад, у 2021-му домінували чоловіки (57,9%), а от у 2022 і 2025 роках трохи переважали жінки. Найбільше справ про банкрутство у 2025 році відкрили в Києві — 90. На другому місці Одещина з 47 справами, наслідує Київщина, де подано 46 заяв. "Наявне зростання кількості справ про банкрутство — це частина сталої тенденції, яка триває кілька років. Процедура поступово стає більш прогнозованою: судова практика напрацьовується, учасники процесу набувають досвіду, а сам механізм працює злагодженіше. Водночас й кредитори — банки та фінансові установи — стають вимогливішими до умов списання чи реструктуризації боргів. Варто розуміти, що процедура банкрутства не є панацеєю для легкого та безболісного "списання боргів". Наслідки від визнання неплатоспроможності відгукуватимуться людині щонайменше кілька років", — пояснив адвокат, арбітражний керуючий, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих, фахівець з питань банкрутства Денис Лихопьок. За його словами, у процедурі все ще залишаються прогалини, які потребують врегулювання. Зокрема, йдеться про податкові наслідки після реструктуризації та списання боргів, а також про взаємодію з виконавчими провадженнями та іншими пов’язаними судовими справами, що часто залишаються поза межами справ про неплатоспроможність.