Розвідка Латвії: у РФ визнають величезні втрати від санкцій, але Путіну про це не кажуть

Read Time:2 Minute, 15 Second

Як передає LSM, хоча Росія публічно заявляє, що успішно справляється з наслідками західних санкцій, всередині країни визнають – санкції завдають і надалі завдаватимуть їй величезних збитків, зазначає латвійське Бюро з захисту Конституції (SAB). SAB опублікувало звіт "Збитки, завдані Росії західними санкціями", у якому з’ясовується, як у самій Росії насправді оцінюють вплив санкцій на економіку країни. Як повідомив журналістам керівник SAB Егілс Звєдріс, ця інформація була отримана завдяки розвідданим, зібраним оперативним шляхом."Санкції мають вплив.

І, якщо говорити про майбутнє, то в майбутньому вони матимуть значний вплив на розвиток російської економіки", – сказав він. Водночас глава відомства визнав, що санкції не будуть тим засобом, який швидко й ефективно змінить агресивну позицію Росії щодо західних країн."Але санкції є тим засобом, за допомогою якого ми можемо послабити економічні можливості Росії і таким чином зменшити також загрозу, яку Росія створює для західних країн", – додав Звєдріс. Хоча для російського режиму характерно не говорити вголос про проблеми та виклики, розвідувальна інформація свідчить, що російські органи влади проводять непублічні розрахунки щодо фактичних та потенційних збитків, спричинених санкціями західних країн.

Такі розрахунки російські органи зазвичай проводять, оцінюючи тенденції в різних галузях економіки, зазначила SAB. Деякі з цих розрахунків підтверджують, що санкції вже безпосередньо завдали Росії значних збитків. Після вторгнення в Україну Росія втратила близько 130 млрд доларів (приблизно 32,5 млрд доларів на рік) – цю суму країна була змушена витратити, щоб, обходячи санкції, закуповувати товари, які до війни могла купувати у західних держав дешевше.

Також Росія особливо стурбована тиском західних країн на торговельних партнерів Росії – вторинними санкціями, тарифами та іншими обмеженнями, які не дають Росії можливості переорієнтувати свою торгівлю на альтернативні ринки. За даними SAB, більшість представників російського режиму, включаючи високопосадовців, розуміють, що війна проти України та санкції завдають серйозної шкоди економіці й негативно впливають на перспективи розвитку країни. При цьому інформація про стан економіки всередині російських інститутів формується на основі офіційних пропагандистських тез, щоб їхня робота виглядала ефективнішою.

У звіті також зазначено, що, найімовірніше, до російського диктатора Владіміра Путіна надходить спотворена інформація про стан економіки країни. В спотвореній картині для Путіна акцент робиться на "успішному розвитку", а проблеми та ризики не підкреслюються. Це, ймовірно, зміцнює його переконання в тому, що економічні втрати є другорядними порівняно з метою встановити контроль над Україною.

Навіть стикаючись із серйозними економічними труднощами, Путін, за оцінкою SAB, не буде готовий змінити агресивний зовнішньополітичний курс. Нещодавно розвідка Естонії у своєму щорічному звіті заявила, що Росія не має наміру розпочинати військовий напад на будь-яку державу НАТО цього чи наступного року, але продовжуватиме відновлювати свої збройні сили, побоюючись європейського переозброєння. Розвідка Литви також вважає, що доки Росія присвячує більшу частину своїх ресурсів війні проти України, її здатність становити пряму військову загрозу для Литви та інших країн НАТО залишається обмеженою.