Долар – 44, євро – 52. Що далі

Read Time:2 Minute, 51 Second

Рівно два тижні тому, на піку зміцнення гривні як на міжбанківському, так і на готівковому ринку, була опублікована стаття «Долар і євро дешевшають: купувати валюту зараз чи почекати», в якій було озвучено таку пораду: «…чекати, що долар і далі продовжить дешевшати, можна, але сильно сподіватися на це не варто. І краще починати купувати валюту зараз, коли її ціна впала». Минуло буквально два тижні, і всі можуть переконатися у правильності висловленої рекомендації.

Минулого тижня гривня знову почала дешевшати відносно іноземних валют. Долар на міжбанківському валютному ринку в понеділок 20 квітня зріс до позначки 44,23 грн на позиції «бід» і 44,255 грн на позиції «офер», а безготівковий євро встановив новий історичний максимум – 52,06 грн на позиції «бід». Зросла в ціні й готівкова валюта.

Так, великі оптові обмінні пункти столиці після обіду дружно підняли цінники на продаж готівкового «американця» до 44,00 грн. Ще дорожче продають готівковий долар комерційні банки: у них цінник на продаж станом на 15:00 понеділка стартує від 44,20 грн і вище. Втім, такі ціни на долар в Україні вже не в диковинку: місяць тому, в середині березня, долар коштував ще дорожче.

А ось вартість європейської валюти в Україні встановлює новий рекорд: комерційні банки сьогодні продають її за ціною від 52 грн до 52,50 грн. І там, де цінник нижчий, можна почути: «Євро вже все розкупили, приходьте завтра». Виникає закономірне питання: куди дивиться Національний банк і як він реагує на те, що відбувається?

Насправді НБУ реагує стандартно, збільшуючи обсяг щоденних валютних інтервенцій. Так, минулого тижня на міжбанківському валютному ринку регулятор продав 841,99 млн доларів, а всього з початку 2026 року (за неповних 4 місяці) обсяг валютних інтервенцій НБУ склав 13,45 млрд доларів США. При цьому золотовалютні резерви НБУ падають другий місяць поспіль і на 1 квітня 2026 року опустилися нижче 52 млрд доларів.

Що, втім, все ще достатньо багато і дозволяє Національному банку підтримувати відносну стабільність гривні. Проблема полягає в тому, що в 2026 році потреба в безготівковій валюті суттєво зросла. Через війну на Близькому Сході значно зросли ціни на бензин і дизельне паливо; через російські атаки по об'єктах української енергетики доводиться імпортувати (а не експортувати, як до війни) електроенергію.

І на все це необхідно додатково сотні мільйонів доларів. Водночас українська економіка на п'ятий рік повномасштабної війни почувається все гірше і гірше; надходження валютної виручки від експортерів знижуються, а майже всі доходи держбюджету доводиться направляти на фінансування ЗСУ та оборонної промисловості, закупівлі зброї та військової техніки. При цьому НБУ з останніх сил намагається, як то кажуть, «зберегти хорошу міну при поганій грі» і підтримує національну валюту наскільки може.

Через 10 днів, у четвер 30 квітня, намічене третє цього року засідання правління НБУ з питань монетарної політики, на якому вирішуватиметься питання облікової ставки. В ситуації, коли інфляція в країні зростає швидкими темпами, продовжувати зниження облікової ставки не можна. Доведеться або знову піднімати її, або зробити паузу, зафіксувавши поточну ставку – 15% річних – ще на півтора місяці, до 18 червня цього року.

Нацбанку доводиться відчайдушно балансувати, з одного боку утримуючи вартість грошей у країні на рівні, прийнятному для економіки та бюджету, а з іншого – не дозволяючи інфляції та зростанню цін ще більше знизити рівень життя простих українців. Це означає, що сильна девальвація зараз – малоймовірна, особливо в умовах, коли Україна розраховує на отримання європейського кредиту у розмірі 90 млрд євро. А ось дозволити долару досягти розрахункового рівня в 45,70 грн – цілком можливо.

Питання лише в тому, як швидко цей рівень буде досягнутий.