Європа не знає точного обсягу паливних запасів на тлі ризику дефіциту

Read Time:1 Minute, 58 Second

Європейські уряди намагаються запобігти дефіциту пального через війну навколо Ірану, але зіткнулися з базовою проблемою: у них немає достатньо оперативної картини, скільки саме пального є в наявності та де воно зберігається. Для України це важливо через ризик подорожчання дизелю, логістики, аграрних перевезень і імпортних нафтопродуктів із ЄС. Як пише Politico, у Брюсселі визнають, що нинішня криза оголила слабке місце європейської системи енергетичної безпеки.

Формально країни ЄС мають стратегічні нафтові резерви, але під час швидкої кризи цього недостатньо: ринку потрібна точніша інформація щодо конкретних видів пального – авіаційного, дизельного, бензину та інших транспортних продуктів. Проблема загострилася на тлі стрибка нафтових цін і перебоїв у глобальних ланцюгах постачання після ескалації на Близькому Сході. За даними Politico, європейські посадовці вже обговорюють ризики для авіації, автомобільних перевезень і щоденної мобільності, оскільки дефіцит окремих видів пального може виникати локально і швидше, ніж його встигає показати офіційна статистика.

Єврокомісія у відповідь готує створення Fuel Observatory – нового паливного моніторингу, який має відстежувати виробництво, імпорт, експорт і рівень запасів транспортного пального в ЄС. Мета – швидше виявляти потенційні дефіцити і, якщо доведеться використовувати аварійні запаси, забезпечити більш збалансований розподіл пального між країнами. Нинішні правила ЄС уже зобов'язують держави тримати аварійні запаси сирої нафти або нафтопродуктів на рівні щонайменше 90 днів чистого імпорту або 61 дня внутрішнього споживання – залежно від того, який показник вищий.

Країни також щомісяця передають Єврокомісії статистичні дані про запаси. Але ця система більше пристосована до стратегічного контролю, ніж до щоденного управління кризою на ринку конкретних видів пального. Саме тому ключовий ризик зараз полягає не лише у фізичній нестачі ресурсів, а й у можливій некоординованій реакції держав.

Якщо окремі країни почнуть накопичувати пальне або обмежувати його рух, це може посилити дефіцит у сусідів і створити додатковий тиск на ціни в усьому регіоні. Для українського ринку це має пряме значення. Україна залежить від імпорту нафтопродуктів, значна частина логістики йде через європейський ринок, а дизель залишається критичним ресурсом для агросектору, військової логістики, вантажних перевезень і генераторів.

Якщо ЄС увійде в період локальних дефіцитів або ручного перерозподілу пального, це може швидко відбитися на закупівельних цінах і доступності ресурсу для українських компаній. Новий паливний моніторинг має стати для ЄС спробою перейти від реакції постфактум до оперативного управління запасами. Але сама потреба в такому інструменті показує: після газової кризи 2022 року Європа краще підготувалася до енергетичних шоків, однак ринок нафтопродуктів і транспортного пального все ще має вразливі місця.

За матеріалами: Politico, European Commission, European Commission