Японія могла витратити $34,5 млрд на підтримку єни через падіння

Read Time:1 Minute, 35 Second

Токіо, ймовірно, провів першу з 2024 року валютну інтервенцію для підтримки єни: за оцінкою Bloomberg, обсяг операції міг становити близько $34,5 млрд. Японія могла витратити приблизно $34,5 млрд на купівлю єни після того, як валюта знову опинилася під різким тиском і наблизилася до рівня 160 за долар. Bloomberg оцінює масштаб втручання за даними рахунків Банку Японії; офіційно Міністерство фінансів Японії підтверджує підсумкові обсяги інтервенцій у щомісячній статистиці.

Reuters із посиланням на два джерела повідомило, що японська влада 30 квітня справді вийшла на валютний ринок, щоб зупинити падіння єни. Після цього японська валюта різко зміцнилася: долар опускався до 155,5 єни, а пізніше торгувався близько 156,6 єни. Перед інтервенцією інвестори наростили найбільші майже за два роки короткі позиції проти єни.

Сигнал до ринку був підготовлений публічно. Міністерка фінансів Японії Сацукі Катаяма перед цим заявила, що час для "рішучих дій" наближається, а головний валютний чиновник Ацуші Мімура попередив про "надзвичайно спекулятивні" рухи на ринку. За його словами, це було "останнє евакуаційне попередження" для учасників ринку.

Для Японії слабка єна стала подвійною проблемою. Вона підтримує експортерів, але одночасно підвищує вартість імпорту енергоносіїв, сировини та продовольства. Це особливо болюче на тлі високих світових цін на енергію і залежності країни від імпорту палива.

Для глобальних ринків така інтервенція важлива не лише через курс єни. Різке зміцнення японської валюти може бити по carry trade – стратегіях, у яких інвестори позичають дешеву єну і вкладають гроші в активи з вищою дохідністю. Якщо ці позиції почнуть масово закриватися, це може посилити волатильність на ринках акцій, облігацій і валют.

Для українського читача ця історія важлива як сигнал про нервовість великих валютних ринків. Рухи долара, єни та інших резервних валют впливають на глобальну вартість капіталу, ціни імпорту, сировинні ринки й настрої інвесторів – тобто на умови, в яких Україна залучає фінансування, імпортує енергоносії та працює з міжнародними партнерами. За матеріалами: Bloomberg, CNBC / Reuters, Ministry of Finance Japan, Bank of Japan