Кабмін продовжив “Національний кешбек” до 2028 року – постанова

Read Time:2 Minute, 27 Second

Уряд затвердив новий порядок роботи програми "Національний кешбек" і продовжив її як експериментальний проєкт з 1 травня 2026 року на період дії воєнного стану, але не довше ніж до 30 квітня 2028 року. Відповідну постанову №559 Кабінет Міністрів ухвалив 29 квітня. Документ передбачає, що держава й надалі надаватиме покупцям грошову компенсацію за придбання товарів і послуг українського виробництва в межах платформи "Зроблено в Україні".

Постанова фактично закріплює програму на новий дворічний період і визначає її як інструмент стимулювання внутрішнього попиту на українську продукцію. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства після завершення експериментального проєкту має подати уряду звіт про результати його реалізації та пропозиції щодо змін до законодавства. Окремо Кабмін рекомендував Національному банку встановити для Ощадбанку безоплатне надання послуг системи електронних платежів НБУ за операціями з перерахування компенсації фізичним особам.

Це має зменшити технічні витрати на проведення виплат учасникам програми. Контекст рішення важливий для споживачів і виробників: з 1 березня "Національний кешбек" працює за диференційованою моделлю з двома рівнями – 5% і 15% залежно від категорії товарів. За поясненням Мінекономіки, підвищену ставку 15% застосовують до категорій, де частка імпорту в споживчому кошику перевищує 35%, зокрема до частини непродовольчих товарів, одягу, взуття, побутової хімії, товарів для дому, а також окремих харчових категорій.

Ставка 5% діє для товарів українського виробництва в категоріях із нижчою часткою імпорту. Урядова логіка полягає в тому, щоб підтримати українських виробників там, де вони найбільше конкурують з імпортом. У Мінекономіки заявляли, що за півтора року роботи програми до неї долучилися 4,9 млн активних користувачів, а обсяг покупок українських товарів перевищив 63 млрд грн.

Водночас програма залишається дискусійною. Її критики вказують, що під час повномасштабної війни бюджетні кошти можуть мати вищий пріоритет у сфері оборони, соціальних видатків, підтримки енергетики, розмінування або прямої допомоги виробникам. У такій логіці кешбек виглядає не стільки інвестицією у виробництво, скільки масовою споживчою виплатою, політичний ефект якої може бути помітнішим за економічний.

Ще одна претензія – ефективність механізму. Частина економістів вважає, що програма не гарантує суттєвої зміни споживчої поведінки: ті, хто й раніше купував українські товари, просто отримують компенсацію з бюджету, тоді як реальний приріст попиту може бути обмеженим. Окремо критикують ризик нерівних умов для малого бізнесу, якщо основний виграш від програми отримують великі торговельні мережі та виробники, здатні швидше підключитися до її технічних вимог.

Прихильники програми натомість розглядають її як спосіб втримати частину споживчого попиту всередині країни, підтримати українські бренди й зробити вибір на користь локального виробника більш помітним для покупця. Для держави це також інструмент роботи з легальним роздрібом, оскільки нарахування кешбеку прив'язане до фіскальних чеків і банківських транзакцій. Ключове питання тепер – чи зможе уряд довести економічний ефект програми на новому етапі.

Якщо кешбек справді стимулюватиме заміщення імпорту, підтримуватиме виробників і залишатиме більше грошей в українській економіці, його продовження матиме практичне обґрунтування. Якщо ж програма залишиться переважно інструментом роздачі невеликих сум широкому колу споживачів без вимірюваного впливу на виробництво, критика щодо популізму й неефективного витрачання державних грошей лише посилюватиметься. За матеріалами: Кабінет Міністрів України, Мінекономіки, Фокус, УНІАН