Бундесрат (Федеральна рада Німеччини) не погодив законопроєкт, який мав дозволити роботодавцям у Німеччині виплачувати працівникам до 1000 євро без податків і соціальних внесків. Виплата не була обов'язковою і мала діяти як тимчасова допомога через зростання цін на енергоносії. У Німеччині відклали запуск податкової премії до 1000 євро для працівників.
Bundesrat не дав згоди на законопроєкт, який раніше вже підтримав Бундестаг. Тепер федеральний уряд може звернутися до посередницького комітету Бундестаг і Бундесрат, щоб шукати компроміс. Йшлося про так звану Entlastungsprämie – разову або часткову виплату, яку роботодавці могли б надавати працівникам без оподаткування та соціальних внесків.
За урядовим планом, виплата мала бути можливою з дня після офіційного оприлюднення закону і до 30 червня 2027 року. Важлива деталь: працівники не отримували б ці 1000 євро автоматично. Законопроєкт лише створював для компаній можливість платити таку премію.
Роботодавець сам вирішував би, чи використовувати цей інструмент, у якому розмірі та для яких працівників. Виплата мала надаватися додатково до звичайної зарплати, а не замість її частини. Премію уряд пояснював наслідками різкого зростання енергетичних і паливних цін через війну навколо Ірану та напруження на енергоринках.
Ідея була схожа на попередні кризові бонуси, які Німеччина використовувала під час пандемії COVID-19 та енергетичної кризи після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Головна причина блокування – гроші. Землі заявили, що податкові втрати від пільги майже на дві третини лягали б на бюджети земель і громад.
Водночас компенсація через підвищення тютюнового податку мала надходити лише федеральному бюджету. За оцінкою, яку наводять німецькі ЗМІ з посиланням на законопроєкт, загальні втрати держави могли сягнути близько 2,8 млрд євро. Для працівників у Німеччині це означає, що розраховувати на швидку неоподатковувану виплату поки не варто.
Якщо компроміс знайдуть, премія все одно залишиться добровільною для бізнесу, а не гарантованою державною допомогою. Для компаній важливим було б і те, що виплачені суми можна було б враховувати як операційні витрати. Для українських читачів ця тема важлива насамперед у двох вимірах.
По-перше, у Німеччині працює багато українців, для яких такі правила напряму впливають на можливі доходи. По-друге, суперечка показує, як найбільша економіка ЄС намагається перекласти частину антикризової підтримки з бюджету на роботодавців і водночас стикається з опором регіонів через втрати місцевих фінансів. За матеріалами: Welt, Bundesregierung, Bundesfinanzministerium, Deutsche Handwerks Zeitung
Інші Новини
Брюссель опинився під тиском автоконцернів через електромобілі
Автоконцерни домагаються більшої гнучкості в кліматичних нормах ЄС, оскільки перехід на електромобілі йде повільніше очікувань, а галузь стикається з конкуренцією...
Індекс відновлення бізнесу в Україні пішов у мінус: що показало опитування
У квітні промисловий бізнес погіршив оцінки відновлення: індекс ділової активності впав до мінімального рівня з березня 2023 року, хоча експортні...
Ринок вейпів хочуть вивести з тіні: БЕБ назвало два сценарії
Після масштабної операції проти нелегального обігу вейпів Бюро економічної безпеки заявило, що одних рейдів недостатньо: ринку потрібні зрозумілі правила роботи...
Бензин зріс, дизель і газ подешевшав: як змінилися ціни на АЗС України
Станом на 13 травня середні ціни на пальне в Україні змінилися мінімально. За даними Консалтингової групи "А-95", бензин А-95 і...
Виробник Leopard і Caesar готує IPO на тлі суперечки Берліна й Парижа
Європейський оборонний концерн KNDS, який виробляє танки Leopard 2, гаубиці Caesar, PzH 2000 і техніку, що використовується Україною, готується до...
Дешеві авіаквитки опинились під загрозою: як війна навколо Ірану впливає на лоукостерів
Війна навколо Ірану змушує авіакомпанії переглядати маршрути, скорочувати рейси й підвищувати тарифи. Для українців це означає дорожчі поїздки через європейські...
