Ризики стейблкоїнів на $300 млрд: чому Європа не хоче копіювати США у регулюванні крипторинку

Read Time:1 Minute, 54 Second

Крістін Лагард заявила, що Європа не має просто копіювати підхід США до регулювання стейблкоїнів. У ЄЦБ побоюються, що швидке зростання таких цифрових активів може послабити банки, ускладнити монетарну політику та посилити залежність фінансового ринку від долара. Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард виступила проти того, щоб Європа відповідала на розвиток стейблкоїнів простим копіюванням американської моделі.

За її словами, завдання ЄС – будувати власну фінансову інфраструктуру, яка дозволить використовувати переваги інновацій, але не переноситиме в європейську систему їхні слабкі місця. Стейблкоїни – це криптоактиви, прив'язані до вартості традиційної валюти, найчастіше долара. Їх підтримують резервами у вигляді готівки, банківських депозитів, коротких держоблігацій або інших ліквідних активів.

За словами Лагард, за шість років цей ринок зріс із менш ніж $10 млрд до понад $300 млрд. Головний ризик для Європи – доларове домінування. Лагард зазначила, що близько 98% стейблкоїнів номіновані в доларах.

Якщо такі інструменти стануть масово використовуватися в єврозоні для платежів, заощаджень або розрахунків, частина фінансових умов для європейських домогосподарств і бізнесу фактично залежатиме не від рішень ЄЦБ, а від доларової ліквідності та політики США. Окрема проблема – вплив на банки. ЄЦБ виходить із того, що процентні рішення регулятора доходять до економіки переважно через банківську систему: депозити, кредити, ставки для бізнесу й населення.

Якщо роздрібні депозити почнуть перетікати в небанківські стейблкоїни, цей канал може звузитися, а банки стануть більш залежними від дорожчого і менш стабільного ринкового фінансування. ЄЦБ також попереджає про ризик різкого викупу таких активів у кризовий момент. Лагард навела приклад USD Coin, який у 2023 році тимчасово втратив прив'язку до долара після банкрутства Silicon Valley Bank, де частина резервів емітента Circle зберігалася на депозитах.

На великому масштабі така втрата довіри може швидко перекинути тиск на ринки активів, якими забезпечені стейблкоїни. Європейський підхід уже жорсткіший за американський. У ЄС діє регламент MiCA, який вимагає від емітентів єврових токенів тримати частину резервів у кредитних установах, а решту – у низькоризикових ліквідних інструментах, зокрема держоблігаціях.

Для значущих емітентів вимоги до резервів у банках вищі. Для України ця тема важлива не лише як крипторегулювання. ЄС залишається головним фінансовим і регуляторним орієнтиром для українського ринку, а рішення щодо цифрових грошей у Європі впливатимуть на майбутні правила платежів, банківського нагляду, криптоактивів і транскордонних розрахунків.

Якщо Європа посилюватиме контроль над стейблкоїнами, українському ринку також доведеться враховувати цей підхід у власному регулюванні. За матеріалами: El País, ЄЦБ, ЄЦБ Working Paper Series