Фрахт здорожчав до 75%: країни знову скуповують вугілля через газовий шок

Read Time:2 Minute, 13 Second

Світовий енергоринок отримав новий сигнал тривоги: через перебої з газом і ризики для LNG-поставок країни знову активніше переходять на вугілля. Найпомітніше попит зріс у Японії, Південній Кореї та ЄС, а подорожчання фрахту вже показує, що газова криза переходить у ширшу проблему для електроенергетики, логістики та промислових витрат. За даними BIMCO, у квітні 2026 року поставки вугілля до Японії, Південної Кореї та Європейського Союзу підскочили на 27% рік до року.

Причина – країни шукають альтернативу газу для виробництва електроенергії після того, як закриття Ормузької протоки порушило експорт LNG із Перської затоки. Це нетипова динаміка для сезону. Зазвичай у квітні та травні імпорт вугілля знижується через падіння попиту на опалення, але цього року поставки зросли навіть у місячному вимірі.

За оцінкою BIMCO, глобальні морські поставки LNG у квітні впали на 8% рік до року, а частина покупців почала страхуватися закупівлями вугілля. Financial Times пише, що енергетичний шок через війну на Близькому Сході "підживив" попит на вугілля. У травні фрахт із Індонезії, найбільшого експортера цього палива, зріс у середньому на 60-75% порівняно з лютим, за даними Argus.

Вартість перевезень з Австралії, другого великого експортера, піднялася на 40-50%. Тиск на фрахт пояснюється не лише більшим попитом. Ринки одночасно стикаються з довшими маршрутами, дефіцитом доступних суден у сегментах Panamax і Capesize, дорожчим паливом для суден та страховими ризиками.

BIMCO зазначає, що Японія, Південна Корея та ЄС разом формують близько 25% світових обсягів вугільних вантажів і 31% попиту на перевезення в тонно-милях, тому їхній різкий вихід на ринок швидко впливає на ставки. Для України ця історія важлива не через прямий імпорт із Перської затоки, а через ланцюговий ефект. Дорожчий газ у Європі впливає на орієнтир для українського ринку, а дорожчі енергоресурси й морська логістика піднімають собівартість імпортних товарів, добрив, металургійної продукції, будматеріалів і промислового обладнання.

Якщо криза затягнеться, тиск може відчувати і бізнес, і споживачі. Окремий ризик – електроенергетика. Коли країни повертаються до вугілля, це означає не лише відкат у кліматичній політиці, а й конкуренцію за паливо перед літнім піком споживання електроенергії.

Для України, де енергосистема залишається вразливою через російські атаки, глобальне подорожчання резервного палива створює додатковий ризик для підготовки до пікових сезонів. UNCTAD попереджає, що порушення роботи Ормузької протоки вже переросло з проблеми енергетичного коридору в ширший шок для торгівлі, цін і фінансових умов. Організація очікує різке уповільнення світової торгівлі товарами у 2026 році, а також посилення інфляційного тиску через дорожчу енергію та логістику.

Якщо перебої з LNG збережуться, попит на вугілля може залишатися підвищеним довше, ніж очікували ринки. Для України це означає, що енергетична криза на Близькому Сході може приходити не лише через ціни на нафту і пальне, а й через дорожчий газ, вугілля, фрахт і промислові витрати. За матеріалами: Financial Times, BIMCO, MarineLink, UNCTAD