Країни G7 можуть втратити промислові позиції у ключових секторах, якщо Китай збереже нинішні темпи нарощування частки на світових ринках. Промислова стратегія Китаю створює ризик для експорту країн G7 на суму до $650 млрд до 2030 року. Про це йдеться у звіті U.
S. Chamber of Commerce, підготовленому дослідницькою компанією Rhodium Group. За оцінкою авторів, під прямим тиском китайської конкуренції може опинитися близько 12% промислового експорту G7.
Найбільше це стосується автомобільної галузі, машинобудування, хімічної промисловості, а також виробництва промислового обладнання та компонентів для глобальних ланцюгів постачання. У звіті зазначається, що після програми Made in China 2025 Пекін переходить до ширшої моделі державного втручання, яку автори називають "промисловою політикою всього". Йдеться не лише про підтримку окремих високотехнологічних секторів, а про контроль над усіма шарами виробництва: від критичної сировини, магнітів і напівпровідникових пластин до машин, обладнання, сервісів, штучного інтелекту, квантових технологій і майбутніх енергетичних систем.
Rhodium Group вказує, що виробничий торговельний профіцит Китаю з 2019 року приблизно подвоївся і сягнув близько $2 трлн. Це стало наслідком одночасного зростання експорту та заміщення імпорту китайською продукцією. Кількість товарних позицій, у яких Китай контролює понад половину світового експорту, зросла зі 192 у 2021 році до 315 у 2024 році.
Окрема проблема для Заходу – те, що китайська присутність у світовій промисловості дедалі частіше прихована всередині ланцюгів постачання. Китайські компоненти, матеріали та обладнання використовуються у товарах, які потім виробляються і експортуються третіми країнами. Через це залежність від Китаю може бути вищою, ніж видно зі звичайної торговельної статистики.
Для України ця тема важлива через майбутню інтеграцію в європейський промисловий простір. Якщо ЄС, США та інші країни G7 посилюватимуть захист ринків від китайської конкуренції, це впливатиме на правила торгівлі, ціни на обладнання, доступ до компонентів і вимоги до українських виробників, які працюють або планують виходити на європейські ринки. Автори звіту попереджають, що без узгодженої відповіді розвинені економіки ризикують зіткнутися не лише з падінням експорту, а й зі скороченням інвестицій, послабленням інноваційних екосистем і втратою промислових компетенцій.
Водночас для країн, що розвиваються, посилення китайського виробництва може ускладнити перехід до дорожчих і технологічніших ланок світової промисловості. За матеріалами: U. S.
Chamber of Commerce, Bloomberg, Financial Times
Інші Новини
SpaceX створює власний напрям торгівлі природним газом
SpaceX Ілона Маска формує власний підрозділ з торгівлі природним газом, який забезпечуватиме зростаючі потреби компанії у паливі та електроенергії. Компанія...
Вартість запозичень Франції піднялася до максимуму з 2008 року
Вартість державних запозичень Франції піднялася до рівнів, яких ринок не бачив з часів світової фінансової кризи. Дохідність еталонних 10-річних облігацій...
Кабмін оновив наглядову раду Sense Bank
Кабінет міністрів змінив склад наглядової ради державного Sense Bank і призначив до неї нового представника держави. Кадрові рішення ухвалили після...
Долар і євро подорожчали перед довгими вихідними: НБУ оновив курс на 25 серпня
На понеділок 25 серпня Національний банк встановив такі офіційні курси: - долар США – 44,6590 грн (+0,0446 грн до офіційного...
Китай оголосив масштабний відклик електрокарів Tesla, Xiaomi та інших брендів
Китайські автовиробники та Tesla одночасно відкликають понад 4,27 млн електромобілів через проблеми з аварійним відкриттям дверей. Під кампанію потрапили моделі...
НБУ перевіряє Sense Bank через можливе втручання під час застави Галущенка
Національний банк проводить позапланові перевірки державного Sense Bank, щоб встановити, чи втручалися посадові особи в роботу його автоматизованої системи під...
