Японський супертанкер пройшов Ормуз без сигналу: що це змінює для нафти

Read Time:1 Minute, 56 Second

Японський супертанкер Eneos Endeavor вийшов із Перської затоки через Ормузьку протоку без публічної трансляції маршруту. Для нафтового ринку це сигнал, що перевізники дедалі частіше обирають прихований транзит через один із найризикованіших енергетичних коридорів світу. За даними Bloomberg, Eneos Endeavor з'явився в затоці Оман на північ від Маската ввечері в середу і рухався на схід у бік Аравійського моря.

До цього останній сигнал судна показував його в Перській затоці на північ від Абу-Дабі. Перерва у передаванні даних свідчить, що танкер пройшов Ормузьку протоку без відкритої трансляції свого руху. Судно належить до флоту японської Eneos Holdings.

Президент компанії Томохіде Міятa підтвердив, що танкер пройшов через Ормуз і має прибути до Японії наприкінці травня або на початку червня. Прем'єр-міністерка Японії Санае Такаїчі також повідомила, що одне судно, пов'язане з Японією, безпечно пройшло Ормузьку протоку і прямує до країни. Вона не назвала судно, але заявила, що в Перській затоці залишаються ще 39 японсько-пов'язаних кораблів.

Міністр закордонних справ Тосіміцу Мотегі окремо підтвердив, що за прохід судна не платили жодних зборів уряду Ірану. Це важлива деталь на тлі напруженості навколо контролю над протокою та ризиків для комерційного судноплавства. Eneos Endeavor зайшов у Перську затоку ще наприкінці лютого, щоб забрати нафту з еміратського острова Дас і кувейтського порту Міна-ель-Ахмаді.

Дані про осадку свідчать, що танкер іде майже повністю завантаженим. Це лише другий японський супертанкер, який пройшов через Ормуз після початку війни на Близькому Сході наприкінці лютого. Першим був Idemitsu Maru, який перетнув протоку наприкінці квітня, але робив це з увімкненою трансляцією маршруту.

Для нафтового ринку Ормузька протока залишається критичною точкою ризику. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у 2025 році через неї проходило в середньому близько 20 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу. Якщо рух через цей коридор ускладнюється, це швидко впливає на страхування, фрахт, логістику і премію за ризик у ціні нафти.

Для України наслідок непрямий, але відчутний: будь-яке подорожчання енергологістики в Перській затоці може підтримувати високі світові ціни на пальне. Це впливає на імпортні витрати, транспорт, аграрну логістику і загальний інфляційний фон. Поки що сам прохід японського танкера показує не відновлення нормальної торгівлі, а нову обережність учасників ринку.

Якщо більше суден почнуть вимикати сигнали або чекати окремих гарантій безпеки, нафта з Перської затоки залишатиметься дорожчою не лише через дефіцит, а й через ризик її доставки. За матеріалами: Bloomberg, IEA