Президенти Литви, Латвії та Естонії заговорили про загрозу дронів

Read Time:1 Minute, 18 Second

Лідери Литви, Латвії та Естонії обговорили зростання кількості інцидентів з дронами в Балтійському регіоні та російську дезінформаційну кампанію. Головний висновок розмови — східному флангу НАТО потрібні сильніша ППО та можливості протидії безпілотникам. Президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що говорив із президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом та президентом Естонії Аларом Карісом про ситуацію в повітряному просторі країн Балтії.

За його словами, йшлося про зростання кількості інцидентів з дронами, дезінформаційну кампанію Росії проти їхніх країн та необхідність посилити протиповітряну оборону східного флангу НАТО. Науседа окремо заявив про солідарність з Латвією. Він назвав російські звинувачення безпідставними і спробою відвернути увагу міжнародної спільноти від війни Росії проти України.

Тема стала гострішою після серії випадків, коли безпілотники залітали в повітряний простір країн Балтії. Associated Press пише, що такі інциденти вже викликали питання до стану ППО східного флангу НАТО: частину дронів не було виявлено до падіння, а в Литві через загрозу безпілотника влада оголошувала тривогу в районі Вільнюса. Українські представники раніше заявляли, що дрони були націлені на військові об'єкти в Росії, але могли відхилятися від маршруту через російські засоби радіоелектронної боротьби.

Москва, своєю чергою, намагається представити ситуацію як нібито використання країнами Балтії для атак по Росії, але Київ і балтійська влада такі звинувачення відкидають. Для України ця історія важлива з двох причин. По-перше, атаки по російській військовій та енергетичній інфраструктурі посилюють тиск на економіку війни, але водночас створюють ризики для союзників на північно-східному фланзі НАТО.

По-друге, країни Балтії можуть прискорити інвестиції в ППО та антидронові технології, де український військовий досвід стає одним із ключових аргументів для союзників. За матеріалами: Gitanas Nausėda/X, Associated Press