Єрмак не зміг оскаржити заставу в 140 млн грн

Read Time:1 Minute, 50 Second

Апеляційна палата ВАКС 21 травня розглянула скаргу екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака на обраний йому запобіжний захід. Захист Єрмака подавав апеляційну скаргу на обраний йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 140 млн гривень. Згідно з рішенням апеляційного суду, рішення ВАКС щодо запобіжного заходу для Єрмака залишилося без змін.

Судді не задовольнили ані апеляцію сторони обвинувачення, ані апеляцію сторони захисту. Справа Єрмака Прокурори вважають, що екскерівник ОП міг бути причетним до діяльності організованої групи, через яку, за даними слідства, було легалізовано близько 460 млн гривень. Нагадаємо, НАБУ та САП розслідують справу щодо можливого відмивання коштів під час будівництва елітного котеджного містечка у селі Козин Київської області.

Як встановили детективи, у 2020 році тодішній міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов ініціював будівництво приватного котеджного комплексу зі спа-зоною. До проєкту як співінвесторів і майбутніх сусідів, за даними слідства, він залучив осіб, які мали вплив на політичні та економічні процеси в державі, зокрема тодішнього керівника Офісу президента та відомого бізнесмена. Будівництво, як зазначається, здійснювалося через житлово-будівельний кооператив, який контролював колишній віцепрем’єр-міністр.

Фінансування проєкту надходило з кількох джерел: кошти від підконтрольних компаній з ознаками фіктивності, готівка від структури, яку слідство пов’язує з відмиванням доходів у корупційних схемах у сфері енергетики (зокрема "Енергоатом") тощо. За даними слідства, близько 72% фінансування могло походити саме з таких схем. У цілому йдеться про період з 2021 по 2025 роки.

Серед підозрюваних у справі: колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов, бізнесмен Тімур Міндіч, якого також називають співорганізатором та учасником раніше викритої злочинної організації у межах операції "Мідас", а також ще четверо осіб. Дії фігурантів кваліфіковано за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України – легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом в особливо великих розмірах. Також правоохоронці перевіряють інформацію щодо використання в робочій документації фігурантів кодових імен, а також інші обставини можливого приховування ролей учасників схеми.

Єрмак, за даними слідства, міг фігурувати під умовними позначеннями, однак сам ексголова ОП усі звинувачення заперечує та називає їх безпідставними. Нагадаємо, 19 травня повідомлялося, що за Андрія Єрмака сплатили заставу у повному обсязі – 140 млн гривень. Після цього він вийшов із СІЗО, на нього були накладені процесуальні зобов’язання.