Економіка Німеччини може втратити €112 млрд: як це вдарить по українцях

Read Time:2 Minute, 57 Second

Екстремальна спека стає для Німеччини не лише кліматичною, а й економічною проблемою. Якщо хвилі спеки повторюватимуться з інтенсивністю останнього десятиліття, країна може втратити до €112,5 млрд до 2030 року – і це прямо зачепить українців, які живуть, працюють або ведуть бізнес із Німеччиною. Спека дедалі сильніше тисне на німецьку економіку.

Як пише Welt із посиланням на аналіз кредитного страховика Allianz Trade, до 2030 року економічні втрати Німеччини від хвиль спеки можуть сягнути €112,5 млрд, якщо повторяться погодні умови останнього десятиліття. За оцінкою Allianz Trade, кожен додатковий градус понад 30°C знижує продуктивність приблизно на 3%. Водночас витрати на енергію зростають приблизно на 1,2% на кожен градус через більшу потребу в охолодженні.

Для бізнесу це означає подвійний удар: працівники працюють менш ефективно, а рахунки за електроенергію зростають. Для українців ця тема важлива з кількох причин. Німеччина залишається однією з головних країн перебування українських біженців у Європі: за даними USCRI, станом на початок 2026 року в країні було понад 1,3 млн біженців з України.

Тому економічні ризики Німеччини безпосередньо впливають на доходи, роботу, соціальні витрати й умови життя великої української громади. Найбільше спека може вдарити по тих, хто працює у фізично важких або погано охолоджуваних сферах: логістиці, будівництві, догляді, сільському господарстві, промисловості, складах, доставці та готельно-ресторанному бізнесі. Саме в таких секторах працює частина українців, які після початку повномасштабної війни переїхали до Німеччини.

Ризик полягає не лише в дискомфорті. Якщо спека знижує продуктивність, роботодавці можуть змінювати графіки, скорочувати робочі години, переносити зміни або збільшувати витрати на охолодження робочих місць. Для працівників із погодинною оплатою це може означати менші доходи в окремі періоди, а для бізнесу – нижчу маржинальність.

Allianz Trade також попереджає про вплив спеки на державні фінанси. За оцінкою компанії, через хвилі спеки бюджетна ситуація може погіршуватися в середньому приблизно на 0,9% ВВП на рік. Це важливо і для українців у Німеччині, бо додатковий тиск на бюджет може посилювати дискусії про соціальні витрати, інтеграційні програми, субсидії та підтримку вразливих груп.

Окремий ризик – житло. Allianz Trade звертає увагу, що Європа історично була краще підготовлена до холоду, ніж до спеки. У США кондиціонери мають близько 90% домогосподарств, тоді як у Європі – лише близько 19%.

Багато будівель у Європі спроєктовані так, щоб утримувати тепло, а не швидко його відводити. Для українських родин у Німеччині це може означати додаткові витрати на вентилятори, мобільні кондиціонери, електроенергію або переїзд у краще пристосоване житло. Особливо вразливими є літні люди, діти, вагітні жінки та люди з хронічними захворюваннями.

Є й ширший вплив на Україну. Німеччина є одним із ключових економічних партнерів України, великим ринком для українських працівників, бізнесу та експорту. Якщо спека знижуватиме продуктивність німецької промисловості, логістики й будівництва, це може впливати на ланцюги постачання, попит на робочу силу та темпи економічного зростання в країні, від якої Україна значною мірою залежить політично й фінансово.

За оцінкою Allianz Trade, у найближчі чотири роки хвилі спеки можуть знизити економічну активність Німеччини до 3% ВВП. Німеччина в цьому прогнозі перебуває приблизно в середині європейського списку: ризики нижчі, ніж у південних країн на кшталт Іспанії чи Італії, але вищі, ніж у прохолодніших країнах Північної Європи. Для бізнесу головний висновок простий: спека стає не сезонною незручністю, а фактором витрат і конкурентоспроможності.

Компаніям доведеться інвестувати в охолодження, зміну робочих графіків, захист працівників, модернізацію будівель і страхування кліматичних ризиків. Для українців у Німеччині це означає, що питання роботи, житла і здоров'я дедалі більше залежатимуть від того, наскільки швидко країна адаптується до нового клімату. А для України загалом – що кліматичні ризики в ЄС уже стають частиною економічної реальності, яка впливає на мігрантів, експорт, логістику й державні фінанси партнерів.

За матеріалами: Welt, USCRI