Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев знову обґрунтував необхідність додаткового оподаткування банків. Його ключовий аргумент: банки нарощують кредитування, але частка державних облігацій у їхніх активах усе ще значно більша за частку кредитів бізнесу та населенню. За словами Гетманцева, на початку 2026 року ОВДП становили 41% чистих активів банків.
Натомість кредити бізнесу та фізосіб займали лише 29,1%. У 2025 році ці показники становили відповідно 44% і 26,4%. Саме таку структуру активів депутат називає аномалією.
На його думку, у воєнний час банки отримують рекордні доходи значною мірою завдяки операціям із державними цінними паперами, тоді як кредитування економіки хоч і зростає, але залишається нижчим за довоєнні рівні. Гетманцев навів дані, за якими у першому кварталі 2026 року рівень проникнення чистих кредитів бізнесу до ВВП зріс до 8,9% проти 8,7% у 2025 році. Для кредитів фізосіб цей показник піднявся до 3,5% ВВП проти 3,3% роком раніше.
Валові кредити бізнесу до ВВП також трохи зросли – до 9,9% проти 9,7% у 2025 році. Але це все ще суттєво нижче за попередні рівні: у 2022 році показник становив 15,3%, а у 2018 році – 25,8%. На цьому тлі Гетманцев нагадав про законопроєкт щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток.
Йдеться про проєкт №15262, зареєстрований у Верховній Раді 20 травня. 22 травня його направили на розгляд комітету, а 25 травня надали депутатам для ознайомлення. Логіка авторів законопроєкту полягає в тому, щоб додатково оподаткувати прибутки банків і спрямувати більше коштів до бюджету, зокрема на оборону. Гетманцев зазначає, що підвищене оподаткування банків у 2023-2024 та 2026 роках уже давало додаткові надходження.
Національний банк раніше виступив проти перетворення 50% податку на прибуток банків на постійну практику. Регулятор попереджав, що системне підвищення податкового навантаження на банки може зменшити їхній кредитний потенціал і стримати фінансування економіки. НБУ також наголошував, що банки вже нарощують кредитування бізнесу й населення.
За даними регулятора, у першому кварталі 2026 року приріст чистих гривневих кредитів пришвидшився, а в річному вимірі був близьким до третини. Новий аргумент Гетманцева зміщує дискусію з питання "чи зростають кредити" на інше: чи достатньо швидко банки переводять ресурси з безризикових державних інструментів у кредитування бізнесу та домогосподарств. Для влади це питання напряму пов'язане з доходами бюджету і фінансуванням оборони, для банків – із капіталом, прибутковістю та можливістю кредитувати під час війни.
За матеріалами: Данило Гетманцев, Верховна Рада, НБУ
Інші Новини
Американський мільярдер скуповує заморожені акції заради активів “Лукойлу” – Reuters
Консорціум на чолі з американським мільярдером Тоддом Боулі готує угоду з придбання закордонних активів російської нафтової компанії «Лукойл» через обмін...
Крадіжка $6,34 млрд: Binance розкрила нові деталі найбільшої хакерської атаки
Криптовалютна біржа Binance розкрила нові обставини масштабної хакерської атаки 29 жовтня, внаслідок якої зловмисники вивели цифрові активи на суму близько...
Долар різко здав позиції після засідання в НБУ: огляд ринку
Вчорашнє засідання в Національному банку, на якому фінансові компанії попросили обмежити свої апетити і знизити курс продажу долара, дало несподіваний...
Міненерго назвало умови можливого підвищення тарифів на газ та світло
Україна не планує підвищувати тарифи на газ та електроенергію для населення на підставі рекомендацій Міжнародного валютного фонду. Перегляд системи ціноутворення...
Disney планує масштабну оптимізацію витрат і робочих місць
Американська розважальна корпорація Walt Disney готується до нової хвилі масштабних скорочень персоналу в межах програми оптимізації витрат. Керівництво компанії доручило...
Український агрохолдинг залучатиме доларове фінансування через біржу
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) зареєструвала публічний випуск доларових корпоративних облігацій компанії "Кернел-Трейд", яка входить до...
