Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев знову обґрунтував необхідність додаткового оподаткування банків. Його ключовий аргумент: банки нарощують кредитування, але частка державних облігацій у їхніх активах усе ще значно більша за частку кредитів бізнесу та населенню. За словами Гетманцева, на початку 2026 року ОВДП становили 41% чистих активів банків.
Натомість кредити бізнесу та фізосіб займали лише 29,1%. У 2025 році ці показники становили відповідно 44% і 26,4%. Саме таку структуру активів депутат називає аномалією.
На його думку, у воєнний час банки отримують рекордні доходи значною мірою завдяки операціям із державними цінними паперами, тоді як кредитування економіки хоч і зростає, але залишається нижчим за довоєнні рівні. Гетманцев навів дані, за якими у першому кварталі 2026 року рівень проникнення чистих кредитів бізнесу до ВВП зріс до 8,9% проти 8,7% у 2025 році. Для кредитів фізосіб цей показник піднявся до 3,5% ВВП проти 3,3% роком раніше.
Валові кредити бізнесу до ВВП також трохи зросли – до 9,9% проти 9,7% у 2025 році. Але це все ще суттєво нижче за попередні рівні: у 2022 році показник становив 15,3%, а у 2018 році – 25,8%. На цьому тлі Гетманцев нагадав про законопроєкт щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток.
Йдеться про проєкт №15262, зареєстрований у Верховній Раді 20 травня. 22 травня його направили на розгляд комітету, а 25 травня надали депутатам для ознайомлення. Логіка авторів законопроєкту полягає в тому, щоб додатково оподаткувати прибутки банків і спрямувати більше коштів до бюджету, зокрема на оборону. Гетманцев зазначає, що підвищене оподаткування банків у 2023-2024 та 2026 роках уже давало додаткові надходження.
Національний банк раніше виступив проти перетворення 50% податку на прибуток банків на постійну практику. Регулятор попереджав, що системне підвищення податкового навантаження на банки може зменшити їхній кредитний потенціал і стримати фінансування економіки. НБУ також наголошував, що банки вже нарощують кредитування бізнесу й населення.
За даними регулятора, у першому кварталі 2026 року приріст чистих гривневих кредитів пришвидшився, а в річному вимірі був близьким до третини. Новий аргумент Гетманцева зміщує дискусію з питання "чи зростають кредити" на інше: чи достатньо швидко банки переводять ресурси з безризикових державних інструментів у кредитування бізнесу та домогосподарств. Для влади це питання напряму пов'язане з доходами бюджету і фінансуванням оборони, для банків – із капіталом, прибутковістю та можливістю кредитувати під час війни.
За матеріалами: Данило Гетманцев, Верховна Рада, НБУ
Інші Новини
Нафта й геополітика тиснуть на перспективи євро
Вранці понеділка, 8 вересня, пара EUR/USD торгується у вузькому діапазоні 1,1619-1,1635 долара. Незважаючи на досить сильні американські дані, євро поки...
Збитки від пожежі в Дунайському заповіднику після удару РФ оцінили в 14,8 млрд грн
Екологічний збиток від масштабної пожежі в Дунайському біосферному заповіднику, що виникла після російського обстрілу Одеської області, перевищив 14,8 млрд грн....
Латвія планує ввести 300% тариф на російське та білоруське зерно
Уряд Латвії планує встановити 300% тариф на вантажі зерна з Росії та Білорусі та їх обробку. Одночасно влада має намір...
Міжнародні резерви України за серпень скоротилися на 5%
Міжнародні резерви України станом на 1 вересня 2026 року становили $48,66 млрд. За серпень вони зменшилися на 5%, головним чином...
Долар помітно подешевшав після великих продажів НБУ на міжбанку
На вівторок 8 вересня Національний банк встановив наступні офіційні курси: - долар США – 44,4654 грн (-0,0962 грн до офіційного...
“Київстар” завершив масове відключення 3G по всій Україні
«Київстар» завершив масове відключення технології 3G по всій Україні. Понад 1 млн абонентів оператора перейшли на 4G, а звільнені частоти...
