Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев знову обґрунтував необхідність додаткового оподаткування банків. Його ключовий аргумент: банки нарощують кредитування, але частка державних облігацій у їхніх активах усе ще значно більша за частку кредитів бізнесу та населенню. За словами Гетманцева, на початку 2026 року ОВДП становили 41% чистих активів банків.
Натомість кредити бізнесу та фізосіб займали лише 29,1%. У 2025 році ці показники становили відповідно 44% і 26,4%. Саме таку структуру активів депутат називає аномалією.
На його думку, у воєнний час банки отримують рекордні доходи значною мірою завдяки операціям із державними цінними паперами, тоді як кредитування економіки хоч і зростає, але залишається нижчим за довоєнні рівні. Гетманцев навів дані, за якими у першому кварталі 2026 року рівень проникнення чистих кредитів бізнесу до ВВП зріс до 8,9% проти 8,7% у 2025 році. Для кредитів фізосіб цей показник піднявся до 3,5% ВВП проти 3,3% роком раніше.
Валові кредити бізнесу до ВВП також трохи зросли – до 9,9% проти 9,7% у 2025 році. Але це все ще суттєво нижче за попередні рівні: у 2022 році показник становив 15,3%, а у 2018 році – 25,8%. На цьому тлі Гетманцев нагадав про законопроєкт щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток.
Йдеться про проєкт №15262, зареєстрований у Верховній Раді 20 травня. 22 травня його направили на розгляд комітету, а 25 травня надали депутатам для ознайомлення. Логіка авторів законопроєкту полягає в тому, щоб додатково оподаткувати прибутки банків і спрямувати більше коштів до бюджету, зокрема на оборону. Гетманцев зазначає, що підвищене оподаткування банків у 2023-2024 та 2026 роках уже давало додаткові надходження.
Національний банк раніше виступив проти перетворення 50% податку на прибуток банків на постійну практику. Регулятор попереджав, що системне підвищення податкового навантаження на банки може зменшити їхній кредитний потенціал і стримати фінансування економіки. НБУ також наголошував, що банки вже нарощують кредитування бізнесу й населення.
За даними регулятора, у першому кварталі 2026 року приріст чистих гривневих кредитів пришвидшився, а в річному вимірі був близьким до третини. Новий аргумент Гетманцева зміщує дискусію з питання "чи зростають кредити" на інше: чи достатньо швидко банки переводять ресурси з безризикових державних інструментів у кредитування бізнесу та домогосподарств. Для влади це питання напряму пов'язане з доходами бюджету і фінансуванням оборони, для банків – із капіталом, прибутковістю та можливістю кредитувати під час війни.
За матеріалами: Данило Гетманцев, Верховна Рада, НБУ
Інші Новини
Загроза для приватного бізнесу? РФ передала націоналізований агрохолдинг держбанку
Один із найбільших аграрних активів РФ після націоналізації перейшов в управління структури державного Россельхозбанку. Російський агрохолдинг "Русагро", який раніше належав...
ШІ-бум розганяє експорт Тайваню: чому це важливо для світу
Попит на сервери, чипи та обладнання для штучного інтелекту може дати тайванській економіці найсильніший експортний ривок за десятиліття. Тайвань підвищив...
Був пошкоджений обстріл: Кабмін виділив понад 90 млн на відновлення індустріального парку
Держава погодила фінансування для відновлення індустріального парку Sparrow Park Lviv, який постраждав через російську атаку по Львову. На відновлення промислової...
ЄС готує нові обмеження для Китаю: хто відчує їх першим
Єврокомісія обговорює нову відповідь на хвилю дешевого китайського імпорту. Першими під ризиком можуть опинитися електромобілі, медичне обладнання, промислові компоненти, "зелені"...
OpenAI позаду: Anthropic наблизилася до $1 трлн капіталізації після інвестицій
Розробник Claude залучив $65 млрд у новому раунді фінансування і отримав оцінку $965 млрд після інвестицій. За цим показником Anthropic...
Контракти на майже 44 млрд євро: Польща поспішає закріпити оборонні кредити ЄС
Варшава намагається швидко оформити оборонні контракти, щоб використати найбільшу частку кредитів ЄС за програмою SAFE. Йдеться про €43,7 млрд із...
