Read Time:1 Minute, 56 Second

Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев знову обґрунтував необхідність додаткового оподаткування банків. Його ключовий аргумент: банки нарощують кредитування, але частка державних облігацій у їхніх активах усе ще значно більша за частку кредитів бізнесу та населенню. За словами Гетманцева, на початку 2026 року ОВДП становили 41% чистих активів банків.

Натомість кредити бізнесу та фізосіб займали лише 29,1%. У 2025 році ці показники становили відповідно 44% і 26,4%. Саме таку структуру активів депутат називає аномалією.

На його думку, у воєнний час банки отримують рекордні доходи значною мірою завдяки операціям із державними цінними паперами, тоді як кредитування економіки хоч і зростає, але залишається нижчим за довоєнні рівні. Гетманцев навів дані, за якими у першому кварталі 2026 року рівень проникнення чистих кредитів бізнесу до ВВП зріс до 8,9% проти 8,7% у 2025 році. Для кредитів фізосіб цей показник піднявся до 3,5% ВВП проти 3,3% роком раніше.

Валові кредити бізнесу до ВВП також трохи зросли – до 9,9% проти 9,7% у 2025 році. Але це все ще суттєво нижче за попередні рівні: у 2022 році показник становив 15,3%, а у 2018 році – 25,8%. На цьому тлі Гетманцев нагадав про законопроєкт щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток.

Йдеться про проєкт №15262, зареєстрований у Верховній Раді 20 травня. 22 травня його направили на розгляд комітету, а 25 травня надали депутатам для ознайомлення. Логіка авторів законопроєкту полягає в тому, щоб додатково оподаткувати прибутки банків і спрямувати більше коштів до бюджету, зокрема на оборону. Гетманцев зазначає, що підвищене оподаткування банків у 2023-2024 та 2026 роках уже давало додаткові надходження.

Національний банк раніше виступив проти перетворення 50% податку на прибуток банків на постійну практику. Регулятор попереджав, що системне підвищення податкового навантаження на банки може зменшити їхній кредитний потенціал і стримати фінансування економіки. НБУ також наголошував, що банки вже нарощують кредитування бізнесу й населення.

За даними регулятора, у першому кварталі 2026 року приріст чистих гривневих кредитів пришвидшився, а в річному вимірі був близьким до третини. Новий аргумент Гетманцева зміщує дискусію з питання "чи зростають кредити" на інше: чи достатньо швидко банки переводять ресурси з безризикових державних інструментів у кредитування бізнесу та домогосподарств. Для влади це питання напряму пов'язане з доходами бюджету і фінансуванням оборони, для банків – із капіталом, прибутковістю та можливістю кредитувати під час війни.

За матеріалами: Данило Гетманцев, Верховна Рада, НБУ

Happy
Happy
0 %
Sad
Sad
0 %
Excited
Excited
0 %
Sleepy
Sleepy
0 %
Angry
Angry
0 %
Surprise
Surprise
0 %
Попередня новина Путін шукає рецепт довголіття: скільки Кремль готовий витратити
Наступна новина Вперше в історії: Японія відправить військових до місії НАТО щодо України