Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев знову обґрунтував необхідність додаткового оподаткування банків. Його ключовий аргумент: банки нарощують кредитування, але частка державних облігацій у їхніх активах усе ще значно більша за частку кредитів бізнесу та населенню. За словами Гетманцева, на початку 2026 року ОВДП становили 41% чистих активів банків.
Натомість кредити бізнесу та фізосіб займали лише 29,1%. У 2025 році ці показники становили відповідно 44% і 26,4%. Саме таку структуру активів депутат називає аномалією.
На його думку, у воєнний час банки отримують рекордні доходи значною мірою завдяки операціям із державними цінними паперами, тоді як кредитування економіки хоч і зростає, але залишається нижчим за довоєнні рівні. Гетманцев навів дані, за якими у першому кварталі 2026 року рівень проникнення чистих кредитів бізнесу до ВВП зріс до 8,9% проти 8,7% у 2025 році. Для кредитів фізосіб цей показник піднявся до 3,5% ВВП проти 3,3% роком раніше.
Валові кредити бізнесу до ВВП також трохи зросли – до 9,9% проти 9,7% у 2025 році. Але це все ще суттєво нижче за попередні рівні: у 2022 році показник становив 15,3%, а у 2018 році – 25,8%. На цьому тлі Гетманцев нагадав про законопроєкт щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток.
Йдеться про проєкт №15262, зареєстрований у Верховній Раді 20 травня. 22 травня його направили на розгляд комітету, а 25 травня надали депутатам для ознайомлення. Логіка авторів законопроєкту полягає в тому, щоб додатково оподаткувати прибутки банків і спрямувати більше коштів до бюджету, зокрема на оборону. Гетманцев зазначає, що підвищене оподаткування банків у 2023-2024 та 2026 роках уже давало додаткові надходження.
Національний банк раніше виступив проти перетворення 50% податку на прибуток банків на постійну практику. Регулятор попереджав, що системне підвищення податкового навантаження на банки може зменшити їхній кредитний потенціал і стримати фінансування економіки. НБУ також наголошував, що банки вже нарощують кредитування бізнесу й населення.
За даними регулятора, у першому кварталі 2026 року приріст чистих гривневих кредитів пришвидшився, а в річному вимірі був близьким до третини. Новий аргумент Гетманцева зміщує дискусію з питання "чи зростають кредити" на інше: чи достатньо швидко банки переводять ресурси з безризикових державних інструментів у кредитування бізнесу та домогосподарств. Для влади це питання напряму пов'язане з доходами бюджету і фінансуванням оборони, для банків – із капіталом, прибутковістю та можливістю кредитувати під час війни.
За матеріалами: Данило Гетманцев, Верховна Рада, НБУ
Інші Новини
Нафта з початку доби підскочила до $100, ринок реагує на дві події
Світові ціни на нафту різко прискорили зростання протягом 23 липня. Якщо на початку доби ф'ючерси на Brent торгувалися приблизно по...
В ОАЕ побудують два великі термінали, які дозволять обходити Ормузьку протоку
Портовий оператор DP World домовився про будівництво двох великих морських терміналів на східному узбережжі Об'єднаних Арабських Еміратів. Їхнє розташування в...
Кабмін розпочав підготовку бюджету-2027, Корецький назвав пріоритети
Український уряд розпочав підготовку проєкту державного бюджету на 2027 рік. Міністерства мають до 31 липня подати пропозиції щодо основних параметрів...
Майже 100 тисяч посадовців вилучили з реєстру свої декларації про доходи
Станом на липень 2026 року з публічної частини реєстру НАЗК вилучили 445 536 декларацій, поданих 99 087 посадовцями та іншими...
“Плівки Міндіча” вивели на нову схему в закупівлях “Енергоатома” – розслідування нардепа
Державний "Енергоатом" міг переплатити близько 30 млн грн за комплектуючі, виготовлені на сумському заводі "Насосенергомаш". Між виробником і держкомпанією, за...
Оборонний завод розбирали на металобрухт: екскерівнику оголосили нові підозри
Колишнього виконувача обов'язків генерального директора державного оборонного підприємства та трьох його працівників підозрюють у незаконному демонтажі обладнання. За версією слідства,...
