Німецька економіка застрягла між дорогою енергією, бюрократією та слабким зростанням. Але саме ці проблеми створюють попит на нові технологічні компанії, які обіцяють бізнесу економити ресурси та знижувати витрати. ZDF задається питанням, чому в Німеччині зберігається Gründermut — готовність запускати бізнес навіть у складних умовах.
Для країни, яка десятиліттями спиралася на промисловість, експорт та порівняно дешеву енергію, це вже не просто історія про стартапи. Це пошук нових джерел зростання. Німецький бізнес входить у 2026 рік з важким набором проблем: високі витрати на енергію та робочу силу, податки, бюрократія, демографія, зовнішня конкуренція та тиск тарифів.
Для старої економіки це гальмо. Для частини нових компаній — ринок, тому що кожна така проблема стає завданням, за вирішення якого готові платити. Особливо помітний сектор GreenTech.
За даними Startup-Verband, у Німеччині налічується близько 2 900 молодих компаній у цій сфері. Найбільше таких стартапів зосереджено в Берліні, Мюнхені та Гамбурзі. Майже чверть працює в енергетиці, ще близько 18% — в екологічних технологіях.
Логіка проста: чим дорожче електрика, тепло, сировина та викиди, тим цінніші технології, які допомагають економити. Це можуть бути рішення для енергоефективності, накопичення енергії, управління мережами, переробки матеріалів, промислової автоматизації або скорочення відходів. Для інвесторів такі компанії цікаві не лише через “зелений” порядок денний.
Якщо стартап допомагає заводу знизити рахунок за енергію, логістиці — скоротити порожні рейси, а місту — зменшити споживання ресурсів, це вже не іміджева історія, а практичний інструмент виживання в дорогій економіці. При цьому німецький стартап-ринок не виглядає безхмарним. Після зростання до 2021 року кількість нових GreenTech-заснувань знизилася, а на сектор тиснуть політична невизначеність та обережність інвесторів.
Попит на технології є, але гроші стали уважніше дивитися на окупність. Саме тому німецький приклад цікавий: стартапи з'являються не тому, що умови ідеальні. Навпаки, їх підштовхує криза старої моделі.
Коли промисловість скаржиться на енергію, податки, кадри та бюрократію, у нових компаній з'являється шанс запропонувати дешевший і гнучкіший спосіб працювати. Для України цей досвід теж важливий. Після війни країні доведеться відновлювати енергетику, промисловість, логістику та комунальну інфраструктуру в умовах обмежених бюджетів і дорогих ресурсів.
У такій ситуації green tech, автоматизація та енергоефективність можуть стати не модою, а економічною необхідністю. Головний висновок простий: криза не завжди вбиває підприємництво. Іноді вона змінює попит.
У Німеччині дорога енергія та слабке зростання стали проблемою для старої економіки, але водночас відкрили ніші для тих, хто вміє знижувати витрати, економити ресурси та будувати технологічні рішення для бізнесу. За матеріалами: ZDF, BMWK, Startup-Verband
Інші Новини
В Україні назвали професії з найвищим попитом до 2036 року
Чисельність зайнятих в українській економіці до 2036 року має зрости приблизно на 1,7 млн осіб. Найбільший додатковий попит прогнозується на...
Міненерго пояснило, чи підвищуватимуть тарифи на світло та газ з 2027 року
Меморандум з Міжнародним валютним фондом не передбачає обов'язкового підвищення тарифів на газ та електроенергію в Україні з 2027 року. Документ...
Ryanair попередив про скорочення маршрутів з бельгійських аеропортів
Ірландський лоукостер Ryanair скоротить перевезення через бельгійські аеропорти після рішення влади підвищити податок на авіапасажирів. З розкладу приберуть два мільйони...
Долар зростає четвертий день поспіль: курс НБУ на 23 липня
На четвер 23 липня Національний банк встановив наступні офіційні курси: - долар США – 44,7711 грн ( +0,0208 грн до...
Українцям розсилають фальшиві листи від імені “Нової пошти”
Кіберзлочинці почали розсилати українцям підроблені листи від імені «Нової пошти». У повідомленнях йдеться про нібито виявлені розбіжності у звітності та...
Бізнес викупив усю електроенергію на перших довгострокових аукціонах, готують контракти на 11 місяців
"Енергоатом" та "Укргідроенерго" за підсумками перших двох етапів довгострокових аукціонів реалізували весь запропонований обсяг електроенергії - загалом 462 148 МВт·год....
