Read Time:2 Minute, 39 Second
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №15111-д про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Документ запроваджує автоматичний обмін податковою інформацією і нові правила для продавців товарів, послуг та оренди через платформи. За законопроєкт у другому читанні та в цілому проголосував 241 народний депутат, повідомив перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.
Документ змінює Податковий кодекс і має впровадити в Україні міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Йдеться про діяльність, де платформа з'єднує продавця з користувачем і через неї здійснюється продаж товарів, надання особистих послуг, оренда нерухомості або транспортних засобів. Законопроєкт не прирівнює до цифрової платформи сервіси, які лише обробляють платежі, розміщують рекламу або перенаправляють користувачів на інші платформи без подальшої участі в операції.
Ключова зміна для фізичних осіб – оператор платформи стає податковим агентом і має утримувати податок із доходів продавця. Це стосуватиметься доходів фізосіб від звітної діяльності через цифрову платформу, якщо така особа є резидентом України, має рахунок в українському банку або небанківському надавачі платіжних послуг, не використовує найману працю, не продає підакцизні товари і працює через оператора, зареєстрованого в податковій. У другому читанні в тексті закріпили спеціальні ставки.
Поки діє військовий збір, для доходів продавців через цифрові платформи передбачені ставки 6,5% і 19,5%. Після припинення військового збору вони мають становити 5% і 18%. Нижча ставка застосовуватиметься до доходу в межах 834 мінімальних зарплат, встановлених на 1 січня відповідного року.
Якщо дохід перевищить цей ліміт, сума перевищення оподатковуватиметься за вищою ставкою. Для дрібних продажів товарів передбачили окремий поріг: дохід фізичної особи від продажу товарів через платформи не оподатковується, якщо за календарний рік він не перевищує еквівалент 2000 євро за курсом НБУ на 1 січня звітного року. Якщо продавець перевищить цей ліміт, податок утримуватиметься лише із суми перевищення.
Якщо фізособа продає товари через кілька платформ і сумарно перевищує 2000 євро за рік, податкове зобов'язання визначатиме контролюючий орган. При цьому враховуватиметься податок, який уже був утриманий операторами платформ. Окремі правила прописали і для операторів-нерезидентів.
Вони зможуть ставати на облік в Україні через спеціальне портальне рішення, подавати спрощений податковий розрахунок і сплачувати утримані податки в іноземній валюті – євро або доларах США. Для платформ це означає нові обов'язки: ідентифікувати підзвітних продавців, збирати дані про їхні доходи, подавати звіти до податкової та зберігати документи. Якщо продавець після запитів не надасть інформацію, оператор платформи має припинити ділові відносини, обмежити доступ до платформи або призупинити виплату винагороди.
Запуск системи не буде миттєвим. У перехідних положеннях передбачено, що вимоги щодо автоматичного обміну інформацією застосовуються з 1 січня 2027 року. Першим звітним періодом має стати 2027 рік, а звіти за нього подаватимуть у 2028 році, але не раніше 31 січня.
Железняк зазначив, що законопроєкт був "маяком" МВФ, а фінальна редакція отримала підтримку бізнес-асоціацій. За його оцінкою, хоча в законі формально передбачений старт не раніше січня 2027 року, фактична робота системи після підписання міжнародних домовленостей та запуску обміну даними може початися ближче до 2028 року. Для українських користувачів і бізнесу закон важливий тим, що виводить доходи з платформ в окремий режим оподаткування.
Дрібні продажі товарів отримують неоподатковуваний поріг, активні продавці – знижені ставки, а платформи – нові обов'язки з обліку, звітності та утримання податків. За матеріалами: Ярослав Железняк, Верховна Рада
Happy
0 %
Sad
0 %
Excited
0 %
Sleepy
0 %
Angry
0 %
Surprise
0 %
0
0
