Мадяр пояснив, чому погодив початок вступних переговорів України з ЄС

Read Time:1 Minute, 30 Second

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт погодив відкриття першого переговорного кластера для України після домовленості з Києвом щодо прав угорської меншини на Закарпатті. Угорщина погодилася на відкриття першого переговорного кластера зі вступу України до Євросоюзу після того, як Київ узяв зобов'язання щодо захисту прав угорської меншини. Про це заявив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.

За його словами, між Угорщиною та Україною стала офіційною «історична угода» щодо освітніх, культурних, мовних і політичних прав угорської меншини на Закарпатті. Мадяр заявив, що українська сторона в офіційній ноті зобов'язалася виконати всі пункти домовленості та включила угоду до європейського плану дій із захисту меншин. Прем'єр Угорщини також зазначив, що вирішити це питання вдалося за кілька тижнів.

За його словами, попередньому уряду Віктора Орбана не вдавалося врегулювати цю проблему протягом десяти років. Раніше президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта заявили, що всі країни ЄС погодили відкриття першого переговорного кластера з Україною та Молдовою. Міжурядова конференція має відбутися в понеділок.

Перший кластер стосується блоку fundamentals — базових принципів вступу до ЄС. До нього входять верховенство права, демократичні інститути, основні права, реформа держуправління, судова система та інші ключові вимоги. Для України рішення Угорщини важливе, оскільки саме Будапешт довгий час блокував просування переговорів щодо членства в ЄС, посилаючись на права угорської меншини на Закарпатті.

Зняття цієї перешкоди дозволяє перейти до більш змістовної стадії переговорного процесу. При цьому згода Угорщини на відкриття першого кластера не означає автоматичного прискореного вступу України до ЄС. Переговори складатимуться з кількох блоків, а ключові рішення на кожному етапі потребують підтримки країн-членів Євросоюзу.

Для української держави та бізнесу цей крок важливий як сигнал продовження євроінтеграції під час війни. Але подальший прогрес залежатиме від виконання реформ, захисту прав національних меншин, судової та антикорупційної політики, а також від політичної підтримки всередині ЄС.