Українські удари створили для Кремля нову проблему з пальним

Read Time:1 Minute, 54 Second

У Росії дорожчає бензин, АЗС у частині регіонів обмежують продажі, а бюджет дедалі важче витримує витрати на війну. Для Кремля це вже не лише військова, а й внутрішня економічна проблема. Середня роздрібна ціна бензину в Росії за тиждень 9-15 червня зросла на 1% – до 69,11 рубля за літр, повідомляє Bloomberg із посиланням на дані Росстату.

Це найшвидше тижневе зростання з початку січня. Подорожчання збіглося з новою хвилею українських ударів по російській нафтопереробці. За даними Bloomberg, останніми тижнями Україна вдарила по дев'яти з десяти найбільших НПЗ Росії.

Через це обсяги переробки нафти в країні опустилися до найнижчого рівня за два десятиліття. Проблема вже вийшла за межі статистики. У частині регіонів АЗС почали обмежувати продаж пального, а російський уряд раніше заборонив більшість експортних поставок бензину, щоб стримати дефіцит на внутрішньому ринку.

Для російської влади пальне є особливо чутливою темою. Зростання цін на бензин швидко помічають домогосподарства, бізнес і аграрії, а дефіцит на АЗС у минулому вже провокував невдоволення. Ситуація стає ще гострішою перед парламентськими виборами, які в Росії мають пройти у вересні.

Українські удари по НПЗ б'ють одразу по кількох слабких місцях російської економіки. По-перше, вони зменшують доступність пального для цивільного ринку та військової логістики. По-друге, змушують владу закривати експорт, тобто втрачати частину валютної виручки.

По-третє, підштовхують інфляцію, яку російський Центробанк і без того намагається стримувати високими ставками. Паралельно з паливною проблемою зростає бюджетний тиск. Bloomberg пише, що Росія дедалі активніше фінансує витрати через борг, хоча Володимир Путін регулярно називає низький держборг однією з переваг російської економіки.

Раніше Financial Times повідомляла, що воєнні витрати РФ у 2026 році можуть перевищити бюджет щонайменше на 2 трлн рублів. У гіршому сценарії перевищення може сягнути 4 трлн рублів. Через це російський Мінфін пропонував заморожувати частину невійськових видатків, але оборонні витрати Кремль скорочувати не хоче.

Це показує економічний ефект далекобійних ударів. Вони не лише знищують окремі об'єкти, а й створюють для Москви ланцюг витрат: ремонт НПЗ, втрата переробки, дефіцит пального, обмеження експорту, інфляційний тиск і нові бюджетні діри. Саме тому паливна криза в Росії може стати довшим фактором, ніж окремий удар по одному заводу.

Якщо НПЗ доведеться зупиняти повторно, а ремонт затягуватиметься через санкції та дефіцит обладнання, Кремлю буде складніше одночасно утримувати фронт, ціни на внутрішньому ринку й соціальну стабільність. За матеріалами: Bloomberg, Bloomberg, Financial Times