У Нацбанку назвали терміни переходу банківської системи на відкриті API

Read Time:2 Minute, 27 Second

Національний банк очікує, що у серпні-вересні практично вся банківська система України буде готова відкрити свої API для відкритого банкінгу. Це має запустити новий етап конкуренції у фінансових сервісах і платежах. Про це в інтерв'ю PaySpace Magazine розповів заступник голови НБУ Олексій Шабан.

За його словами, у 2025 році Україна запровадила комплексне регулювання відкритого банкінгу. Нацбанк ухвалив необхідні нормативні акти, а учасники ринку розробили стандарти й специфікації відкритих API для рахунків фізичних осіб та ФОП. Зараз фіналізуються специфікації для рахунків юридичних осіб.

Шабан зазначив, що три банки вже отримали в НБУ авторизацію на надання нефінансових платіжних послуг у межах відкритого банкінгу. Йдеться про ПУМБ, ПриватБанк та Укрсиббанк. Також Нацбанк погодив умови роботи двом технологічним операторам – Українському процесінговому центру та ТАС ЛІНК.

За словами представника НБУ, це свідчить, що технологічно ринок уже готовий до практичного впровадження відкритого банкінгу. Шабан додав, що НБУ вже має інформацію про перші транзакції в межах відкритого банкінгу. За оцінкою регулятора, у серпні-вересні практично вся банківська система буде готова відкрити свої API.

Відкритий банкінг дозволяє стороннім авторизованим надавачам послуг отримувати доступ до інформації з рахунків або ініціювати платежі, але лише за згодою користувача. Такий доступ має відбуватися через спеціальні інтерфейси API та з дотриманням вимог безпеки. Для клієнтів це може означати появу нових фінансових сервісів: застосунків для керування рахунками в різних банках, швидших платежів, персоналізованих фінансових продуктів і нових способів оплати без карткової інфраструктури.

Другий важливий напрям – миттєві платежі з рахунку на рахунок. НБУ ще у грудні 2024 року реалізував у Системі електронних платежів функціональність миттєвого кредитового переказу. Такий платіж має виконуватися протягом кількох секунд безпосередньо між рахунками користувачів.

Шабан вважає, що миттєві платежі можуть стати повноцінним конкурентом картковим системам. За його словами, собівартість переказів з рахунку на рахунок значно нижча за собівартість платежів у традиційних карткових системах. НБУ бачить перспективу у створенні відкритої екосистеми миттєвих платежів, у якій продавці зможуть приймати оплату без використання карткових систем – із миттєвим зарахуванням коштів, підтвердженням операції та передаванням реквізитів через QR-коди або інші стандартизовані інструменти.

За словами Шабана, значних бар'єрів для розвитку миттєвих платежів він не бачить, окрім звичок користувачів. У Європі такі системи вже стали помітною альтернативою карткам: серед прикладів він назвав польський BLIK та іспанську Bizum. Водночас представник НБУ визнав, що питання безпеки залишається ключовим.

Карткові системи будували механізми захисту багато років, тому банкам доведеться розвивати скорингові системи та антифрод-рішення і для миттєвих переказів. Ще один важливий блок змін – євроінтеграція фінансового ринку. За словами Шабана, відповідність українського банківського законодавства європейському за останні чотири роки зросла з трохи більше ніж 50% до 78%.

Попереду – адаптація до нових європейських правил, зокрема третьої платіжної директиви, регламенту PSR, вимог MiCA щодо віртуальних активів, DORA щодо цифрової операційної стійкості та GDPR у сфері захисту персональних даних. У НБУ очікують, що через п'ять років український фінансовий ринок буде майже повністю цифровізованим і глибше інтегрованим з європейським фінансовим простором. Наступним етапом після Open Banking має стати Open Finance – модель, у якій обмін даними виходить за межі платіжних рахунків.