В Європі визнають, що судна будуть платити за прохід Ормузькою протокою

Read Time:1 Minute, 57 Second

Деякі провідні європейські держави тепер визнають, що судна, які проходять стратегічно важливою Ормузькою протокою, будуть змушені сплачувати збори Ірану та Оману. Про це агентству Bloomberg стало відомо від джерел. Перспектива введення певної комісії за послуги після війни США та Ізраїлю проти Ірану була названа "само собою зрозумілою" двома особами, які попросили не називати їхніх імен.

За їхніми словами, в приватних бесідах деякі посадовці арабських країн Перської затоки дотримуються такої ж думки, хоча це не обов’язково є офіційною позицією їхніх урядів. Незрозуміло, який вид або розмір зборів будь-яка країна була б готова прийняти. Тим часом США та арабські країни Перської затоки продовжують наполягати на тому, що Іран та Оман не можуть стягувати жодних зборів за прохід через Ормузьку протоку.

Серед їхніх побоювань – ризик створення прецеденту, за яким інші країни також почнуть стягувати збори на різних водних шляхах. Хоча європейські країни змирилися з ідеєю додаткових витрат, вони наполягають на тому, щоб іранські та оманські посадовці не дискримінували судна за їхнім прапором, зазначили джерела. Велика Британія, Франція та інші європейські країни також наполягають на створенні міжнародної морської коаліції для допомоги у розмінуванні Ормузької протоки, але її розгортання залежатиме від прогресу переговорів між США та Іраном щодо укладення постійної мирної угоди.

Минулого тижня агентство писало, що Оман повідомив європейським посадовцям, що повернення до довоєнного статус-кво в Ормузькій протоці неможливе. З суден, що проходять через цей водний шлях можуть стягуватися збори за послуги, пов’язані з очищенням протоки від забруднення, та навігаційні витрати. Оман, союзник як Заходу, так і Ірану, зазнає тиску з обох боків.

Публічно султанат, який межує з південною частиною протоки, надсилає суперечливі сигнали щодо своїх подальших дій, хоча завжди заявляв, що дотримуватиметься міжнародного морського права. Іран фактично перекрив Ормузьку протоку на початку бомбардувань з боку США та Ізраїлю наприкінці лютого, а згодом Вашингтон заблокував суднам доступ до іранських портів. Це спричинило стрімке зростання цін на енергоносії та дефіцит інших товарів, таких як гелій та добрива.

З самого початку війни Іран вимагає мати певну форму контролю над рухом суден через протоку в майбутньому. Як відомо, 17 червня США та Іран дистанційно підписали меморандум щодо припинення війни та відкриття Ормузької протоки. Цей документ є основою для напрацювання деталей підсумкової угоди, що закріпить перемир’я, упродовж 60 днів.

Раніше у Парижі заявили, що міжнародна місія підтримання безпеки судноплавства в Ормузькій протоці фактично готова до розгортання, щойно настануть усі передумови.