Інфляція в Україні сповільнюється, але витрати бізнесу зростають – огляд НБУ

Read Time:5 Minute, 7 Second

Національний банк зафіксував сповільнення загальної інфляції в Україні, але водночас попередив про посилення фундаментального цінового тиску. Простими словами, частина товарів тимчасово дешевшає або повільніше дорожчає, однак витрати бізнесу на зарплати, енергію та логістику продовжують штовхати ціни вгору. У травні загальна інфляція в Україні сповільнилася до 8,2% у річному вимірі.

Головна причина — розширення пропозиції окремих сирих продуктів харчування, зокрема свинини, курятини, яєць, огірків та яблук попереднього врожаю, йдеться у звіті. Водночас базова інфляція, яка краще показує стійкий ціновий тиск без найбільш волатильних товарів, навпаки пришвидшилася до 7,9%. За оцінкою НБУ, у червні ця тенденція зберігалася: загальна інфляція далі сповільнювалася, але базова — зростала.

Для споживачів це означає нерівномірну картину. Частина продуктів може дешевшати через сезонність, але послуги, оброблені продукти та товари, у собівартості яких велика частка зарплат, електроенергії або логістики, залишаються під тиском. НБУ звертає увагу, що інфляція оброблених продуктів харчування у травні пришвидшилася до 10,4%, а інфляція послуг — до 13,6%.

Адміністративно регульована інфляція зросла до 10,2% через підвищення вартості проїзду в громадському транспорті в низці міст, зокрема у Львові, Дніпрі, Миколаєві, Запоріжжі та Кривому Розі. Окремий фактор — промислова інфляція. У травні вона зросла до 45,2% у річному вимірі.

Найбільший внесок дала електроенергія, газ і пара: ціни в цьому сегменті були на 94,3% вищими, ніж торік. Для бізнесу це означає дорожче виробництво, а для споживачів — ризик подальшого перенесення витрат у кінцеві ціни. Зовнішнє середовище для України водночас стало дещо м’якшим.

За оцінкою НБУ, попередні домовленості між США та Іраном сприяли різкому зниженню цін на енергоносії. Нафта за місяць подешевшала приблизно на 30%, хоча ризики навколо Ормузької протоки, санкції проти російської нафти та сезонний попит на пальне не дали цінам впасти ще глибше. Ціни на важливі для українського експорту товари також були під тиском.

Сталь і залізна руда дешевшали через очікуване зниження виробничих витрат, слабший літній попит у Китаї та достатню світову пропозицію. Соняшникова олія також знижувалася на очікуваннях добрих урожаїв олійних у новому маркетинговому році. В українській економіці ситуація залишалася змішаною.

У червні ділові очікування бізнесу погіршилися порівняно з травнем через посилення російських атак на об’єкти бізнесу та дефіцит кваліфікованих кадрів. Водночас економічна активність у частині галузей пожвавилася. Торгівлю підтримав стійкий споживчий попит.

За даними НБУ, роздрібна торгівля зросла на 10,9% у травні, а в червні операції через РРО показали приріст на 19,1% у річному вимірі. Найкраще зростали продажі техніки та фармацевтики, тоді як продажі одягу сповільнилися, а продажі пального були майже незмінними. Транспортна галузь після слабкого травня отримала підтримку від активнішого вивезення аграрних вантажів.

У травні вантажні перевезення скоротилися на 16,3% у річному вимірі, зокрема через атаки на логістику та транспортну інфраструктуру, але в червні НБУ очікує пожвавлення завдяки експорту сільгосппродукції. Промисловість підтримали металургія та газовидобуток. У травні виробництво чавуну та сталі повернулося приблизно на рівень минулого року після квітневого падіння, а виробництво прокату дещо зросло.

Газовидобуток, попри обстріли інфраструктури, збільшувався на тлі підготовки до зими. Найслабшим сектором у звіті виглядає будівництво. У червні кількість нових будівель скоротилася на 20% у річному вимірі, тоді як у травні падіння становило 7%.

Обсяги введення будівель в експлуатацію знизилися на 6%. НБУ пояснює це слабшою активністю бюджетних секторів і сповільненням житлового будівництва. На ринку праці ситуація теж неоднозначна.

Пропозиція робочої сили зростає швидше за попит: у червні кількість резюме на Work.ua збільшилася на 28% у річному вимірі, а вакансій — лише на 4%. Але це не означає зникнення кадрового дефіциту: роботодавці й далі стикаються з браком потрібних фахівців. Саме дефіцит кадрів підтримує швидке зростання зарплат.

У травні середня зарплата становила майже 31 тис. грн. Номінально вона зросла на 22,6% у річному вимірі, а реально, тобто з урахуванням інфляції, — на 13,3%. Для економіки це має подвійний ефект.

З одного боку, вищі зарплати підтримують споживчий попит і торгівлю. З іншого — вони збільшують витрати бізнесу, що може підживлювати базову інфляцію. У зовнішній торгівлі ситуація в травні дещо поліпшилася.

Дефіцит поточного рахунку звузився до $3,7 млрд проти $4,8 млрд у квітні. Це сталося завдяки скороченню імпорту, зокрема енергоносіїв, і зростанню грантових та інших надходжень від іноземних партнерів. Водночас експорт товарів дещо знизився через слабший попит на кукурудзу, вичерпання запасів насіння олійних і низьку пропозицію сировини для виробництва олії.

Частково це компенсувало нарощування експорту пшениці на тлі попиту з боку країн Близького Сходу та Північної Африки. Міжнародні резерви у травні знизилися через стримані обсяги зовнішньої допомоги, але залишалися високими — $45,7 млрд на кінець місяця. За оцінкою НБУ, цього достатньо для фінансування 4,7 місяця майбутнього імпорту.

Уже в червні Україна отримала понад $15 млрд міжнародної фінансової допомоги, що дозволило відновити зростання резервів. У бюджеті, навпаки, дефіцит істотно збільшився через нарощення видатків. НБУ зазначає, що значні обсяги міжнародної допомоги в червні дали змогу не лише профінансувати бюджетні потреби, а й накопичити валютні кошти для видатків найближчих місяців.

Видатки державного бюджету в червні зросли більш ніж на 32% у річному вимірі, а за перше півріччя були на 17% вищими, ніж торік. Основними напрямами залишалися оборона і безпека, ремонт та відновлення інфраструктури, а також соціальні програми. На внутрішньому борговому ринку активність у червні пожвавилася.

Загальний роловер ОВДП у всіх валютах з початку року становив 112%. Це означає, що Мінфін залучив через нові розміщення більше коштів, ніж мав погасити за попередніми випусками. НБУ у червні залишив облікову ставку на рівні 15%.

Це підтримало попит населення на гривневі строкові депозити та ОВДП. Обсяг гривневих строкових депозитів фізичних осіб зріс на 6 млрд грн, а середньоденний портфель гривневих ОВДП у власності населення був на 2,6 млрд грн більший, ніж у травні. Водночас валютний ринок у червні знову відчув тиск.

Чистий попит на іноземну валюту зріс через активні бюджетні видатки, оборонні потреби та сезонне скорочення пропозиції валюти з боку аграрного сектору. Через це інтервенції НБУ з продажу валюти збільшилися до $5,1 млрд проти $3,2 млрд у травні. Середній офіційний курс гривні в червні послабився: до долара — на 1,5%, до євро — на 0,1%.

НБУ пояснює це погіршенням ринкової кон’юнктури та зміцненням долара на світових фінансових ринках. Загальний висновок огляду такий: українська економіка зберігає активність завдяки споживчому попиту, бюджетним видаткам, зовнішній допомозі та окремим промисловим секторам. Але під поверхнею залишаються сильні ризики — базова інфляція, високі виробничі витрати, кадровий дефіцит, тиск на валютний ринок і залежність бюджету від зовнішнього фінансування.