Епоха дженериків минулася: чому світові фармгіганти тепер скуповують інноваційні ліки в Китаї

Read Time:2 Minute, 46 Second

Китай більше не просто виробник дешевих субстанцій та копій відомих пігулок. Сьогодні майже третина нових інноваційних ліків у світі створюється в КНР. Західні корпорації шикуються в чергу за китайськими розробками, а Європа ризикує повторити долю ринку сонячних панелей, ставши лише ринком збуту.

Цей тектонічний зсув на ринку біофармацевтики може змінити світову економіку так само глибоко, як китайська експансія раніше змінила індустрію акумуляторів та електромобілів. За даними галузевих звітів, у першій половині 2025 року майже половина нових молекул, що вперше перейшли до випробувань на людях, була створена саме китайськими компаніями. Чому розробка ліків переїжджає до АзіїЩе 10 років тому Китай займав скромне місце у світовій фармацевтичній науці.

У 2015 році на нього припадало близько 8% глобальних програм ранньої розробки, тоді як на США – майже 48%. До 2024 року частка Китаю перевищила 32%, а показник США впав до 37%. Три фактори китайського фарм-чуда: Ціна та швидкість: Проведення клінічних досліджень у Китаї обходиться в середньому на 30% дешевше, ніж у Європі, а величезні бази великих лікарень дозволяють набирати пацієнтів у рази швидше.

Державні кластери: У Пекіні та Шанхаї збудовані мега-парки, де лабораторії, стартапи, заводи та лікарні розташовані на одній вулиці. Шлях від пробірки до пацієнта скорочений до мінімуму. Необмежені фонди: Державні інвест-фонди КНР заливають галузь грошима навіть на тих етапах, які західні приватні інвестори вважають надто ризикованими.

Навіщо Pfizer та Bayer скуповують стартапи з КНРСтворення нового препарату займає понад десять років і потребує мільярдних вкладень без гарантії успіху. Тому західні гіганти – Pfizer, Merck, Bayer, AstraZeneca, GSK – змінюють тактику. Вони все частіше не створюють препарат з нуля, а купують у китайських стартапів ліцензію на перспективну молекулу (часто вже перевірену на людях).

У 2025 році близько третини світових витрат на угоди ліцензування припало саме на препарати китайського походження. Особливо сильні позиції КНР зайняла у створенні ліків проти раку, аутоімунних захворювань, зайвої ваги, а також у розробці складних антитіл та клітинної терапії. Для Заходу це можливість зекономити роки роботи, а для Китаю – отримати гроші та доступ на ринки США та ЄС.

Криза в Європі: ідеї є, грошей немаєНа тлі китайського буму європейська (і особливо німецька) біотех-галузь б'є на сполох. Німеччина зберігає сильні університети та блискучих вчених, але зазнає катастрофічної нестачі грошей на етапі комерціалізації. За перший квартал 2025 року німецькі біотех-компанії залучили на ранніх стадіях лише близько 130 млн євро – це на 78% менше, ніж роком раніше.

Європа генерує знання, але перспективні молекули виїжджають туди, де легше знайти гроші на дороговартісні випробування. Чи повторить Європа помилку із сонячними панелями? Порівняння з ринком електроніки не зовсім точне: фармацевтика сильніше залежить від найскладніших патентів, довіри західних регуляторів (FDA, EMA) та якості багаторічних випробувань.

Задавити Захід самим лише демпінгом тут неможливо. Однак залежність Європи і США від Китаю зростає. Якщо найкращі лабораторії, масиви медичних даних та ключові спеціалісти сконцентруються в КНР, Захід ризикує втратити здатність самостійно перетворювати наукові відкриття на готові пігулки.

Країна, що контролює перспективні технології лікування, зможе диктувати умови ліцензування та доступність ліків для всього світу. Для простих пацієнтів зростання конкуренції – це плюс (ліки від раку або рідкісних хвороб можуть дешевшати і з'являтися швидше). Але для західних економік цей ривок означає початок жорсткої боротьби, де переможе не той, хто зробив відкриття в лабораторії, а той, хто зміг швидше довести його до аптеки.

За матеріалами: дослідження Georgetown University та Goldman Sachs, звіт EY (German Biotechnology Report 2026), дані журналів Nature та Tagesschau.