Медіа опублікували заборонене судом розслідування про нерухомість брата директора ДБР

Read Time:2 Minute, 42 Second

Вісім провідних українських медіа одночасно оприлюднили розслідування про 143 об'єкти нерухомості брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова, публікацію якого раніше заборонив Печерський районний суд Києва. Акція отримала назву "Ініціатива 143". До неї долучилися "Українська правда", Суспільне, "Схеми" проєкту Радіо Свобода, hromadske, ZN.

UA, NV, Bihus. Info та "Телебачення Торонто". Медіа назвали одночасну публікацію актом солідарності з журналістами "Слідства.

Інфо" та Центру протидії корупції, яким суд заборонив поширювати матеріал ще до його виходу. Розслідування підготували журналістка ЦПК Аліна Стрижак і Максим Савчук зі "Слідства. Інфо".

Один зі співавторів, на якого не поширюється судова заборона, передав готовий текст іншим редакціям. Учасники ініціативи заявили, що судова заборона не повинна використовуватися для приховування суспільно важливої інформації. На їхню думку, рішення суду має ознаки цензури та створює небезпечний прецедент для роботи журналістів.

Печерський районний суд ухвалив рішення 6 липня. Суддя Сергій Вовк заборонив "Слідству. Інфо", ЦПК та Аліні Стрижак публікувати інформацію про нерухомість, угоди та можливі інвестиції Олександра Сухачова – брата директора ДБР.

Заборону запровадили як забезпечення майбутнього позову компанії ТОВ "Парковий-2". Рішення було ухвалене ще до подання позову по суті, який компанія подала 13 липня. Забудовник стверджує, що відомості про угоди з нерухомістю належать до приватного життя фізичної особи та містять комерційну таємницю.

Суд також зазначив, що публікація може завдати невідворотної шкоди. Автори розслідування стверджують, що протягом 2018-2020 років Олександр Сухачов став власником 143 квартир та офісних приміщень у двох житлових комплексах Харкова, пов'язаних із забудовником "Строй Сіті". За даними документів, які вивчили журналісти, частину нерухомості він придбав за балансовою вартістю, що була у десятки разів нижчою за ринкову.

Зокрема, у липні 2018 року Олександр Сухачов, за твердженням авторів, придбав 30 квартир за ціною від 24,6 тис. до 48,9 тис. грн за кожну. Сукупна вартість цих об'єктів становила трохи більше ніж 1 млн грн. Через два дні він нібито придбав ще 28 квартир, витративши менш ніж $33 тис.

Автори матеріалу порівняли вартість окремих квартир із ціною смартфона. Журналісти також виявили можливий зв'язок між братом директора ДБР і забудовником. Під час обшуків у компаніях групи "Строй Сіті" правоохоронці нібито знайшли печатки та фінансові документи підприємств, які належали або раніше належали Олександру Сухачову.

У 2021 році поліція та прокуратура відкрили кримінальне провадження щодо ймовірно незаконного будівництва житлових комплексів у Харкові. У грудні 2022 року розслідування передали до центрального апарату ДБР. Таким чином, бюро певний час розслідувало діяльність забудовника, з яким, за версією журналістів, міг бути пов'язаний брат директора відомства.

Підозр у цьому провадженні нікому не оголосили, а згодом справу передали поліції та закрили. Автори повідомили, що провадження відновили після того, як особи, згадані у розслідуванні, отримали журналістські запити. ДБР у відповіді журналістам заявило, що ані бюро, ані його директор не мають інформації про участь Олександра Сухачова у діяльності забудовника або про набуття ним нерухомості.

У відомстві також зазначили, що ДБР не ухвалювало рішення про закриття провадження, а визначення органу досудового розслідування належить до повноважень прокуратури. Станом на час публікації Олександр Сухачов уже не володів більшістю зі 143 об'єктів, про які йдеться у матеріалі. Сам він на звернення авторів розслідування не відповів.

За матеріалами: ZN. UA, "Слідство. Інфо", Центр протидії корупції